"Відбувся зсув у війні РЕБ та дронів: Розробники оцінили, хто перемагає в російсько-українській війні технологій на полі бою

Нові засоби РЕБ, дрони з машинним зором і котушками кабелів можуть кардинально змінити перебіг бойових дій в Україні. Виробники розповіли, що відбувається на фронті зараз і чого очікувати у найближчі місяці.

Війна в Україні по-новому розкрила можливості безпілотних літальних апаратів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), які зараз їм протидіють. Представники компаній-розробників KVERTUS, Piranha Tech та виробника пристроїв "Кульбаба" розповіли Фокусу, які технології зараз найбільше дошкуляють військовим на фронті і які можуть змінити перебіг війни в Україні.

Баланс сил: хто кращий у сфері РЕБ

Ярослав Філімонов, CEO української компанії KVERTUS, яка виробляє засоби радіоелектронної боротьби, каже, що загалом ситуація з РЕБ в Україні складна. Дрони на третій рік повномасштабної війни продовжуть панувати у небі, а засобів протидії Силам оборони дуже не вистачає, потрібно в рази більше засобів, ніж є зараз. Завдання, які виконуються за допомогою безпілотників, є одними з пріоритетних, літальних апаратів стає більше, з'являються нові типи.

"Основна загроза зараз – це FPV-дрони, так звані дрони-камікадзе, але не тільки вони, адже є ще дрони-розвідники, дрони, що виконують скиди боєприпасів, дрони-коригувальники. Все це дуже актуально, а РЕБ на фронті вкрай недостатньо. У нинішніх реаліях ведення бойових дій від дронів має бути захищене абсолютно все, починаючи від солдата в окопі: бліндаж, група людей, яка йде на розмінування, евакуацію, на виконання завдання, переміщується елементарно з точки "А" в точку "Б". Це стосується всієї техніки, тобто всіх джипів, пікапів, які їдуть на фронт через волонтерів, все, що централізовано поставляється Збройним силам України, Нацгвардії, прикордонникам і так далі. Все це, навіть інженерна техніка, яка фортифікаційні споруди будує, має бути обладнане засобами РЕБ, тому що будь-який умовний джип без захисту одразу стає ціллю для ураження", — підкреслив Ярослав Філімонов.

На жаль, жоден комплекс РЕБ не може стовідсотково захистити бійців на полі бою, але краще такий захист, ніж його відсутність. Засоби РЕБ треба розрізняти за типами завдань, які вони виконують. Захист солдата в окопі – це одна історія, коли важливіше протидіяти дронам-камікадзе і бомбардувальникам із системами скиду боєприпасів. Техніка ж вкрай важко уразити під час руху, скидаючи бомби, тому частіше уражають FPV-дрони.

На думку Ярослава Філімонова, якщо порівнювати з Росією, то загальна ситуація на полі бою так само інтерполюється і на ситуацію з РЕБ. У росіян є багато всього, щось краще, а щось – гірше. За його спостереженнями, РФ швидше адаптується до нових умов і масштабує рішення, там немає проблем з фінансуванням, замовленнями, запуском масового виробництва. Це стосується і дронів, і засобів протидії дронам, й інших технічних та технологічних рішень.

"Знаєте, один полонений російський солдат розповідав, що у них було два танки: один їздив, але не стріляв, а інший стріляв, але не їздив. При цьому наче щось їздить і щось стріляє. З РЕБ так само. У них засобів набагато більше, переважна більшість номенклатури – це фабричний Китай, але його дуже багато. Умовно кажучи, десять поганих засобів РЕБ – краще, аніж один хороший", — поділився керівник KVERTUS.

Роман Рубан, керівник R&D засобів РЕБ "Кульбаба", вважає, що баланс сил у сфері радіоелектронної боротьби на війні в Україні майже рівний, ні у Росії, ні у України немає суттєвого відриву. РФ втратила перевагу, яка мала на початку вторгнення, але й українці не змогли вирватися вперед.

"Ми маємо майже однакове поле для дій, де є невеликий люфт праворуч-ліворуч, і в рамках цього ліфта всі рухаються. Технологія одна, частоти одні, методи взаємодії одні. Взяти, наприклад, транспорт, яким ми доносимо подарунки — це дрони. У них є певні обмеження в технологіях, і тому ми в однакових умовах. Я б сказав, що у РФ більше переваг у бюджеті і злагодженості, у них неймовірна масовість виробництва. У нас же переваги у винахідництві і можливості креативного підходу. Ми набагато креативніші у дослідженнях наших дронів і РЕБів, у дослідженні трофейних", — прокоментував він.

На думку Романа Рубана, зараз важливіше постачати військовим якомога більше простих засобів РЕБ, ніж створювати щось дороге і високотехнологічне, навіть якщо воно буде ефективнішим:

"Якщо ми не можемо забезпечити лінію фронту високотехнологічною зброєю, як ми можемо мріяти про це? Елементарно простої зброї не вистачає на всю лінію фронту. Це моя думка, вона можливо буде відрізнятися від інших виробників. Я краще зроблю 10 тисяч "калашів", ніж один лазерний приціл, який буде давати якісну картинку. У нас на фронті "калашів" не вистачає: простих, примітивних, швидких недорогих у закупівлі і обслуговуванні засобів захисту проти БПЛА".

Анатолій Храпчинський, заступник директора компанії Piranha Tech, повідомив, що ЗС РФ зараз активно змінює частотні діапазони і починає використовувати нетипові для дронів частоти, яких раніше не було. Але в України є засоби, які дозволяють в широкому діапазоні придушувати російські БПЛА, як розвідувальні, так і ударні типу FPV. Деякі зміни з боку Російської Федерації та її військових прогнозовані, і українські інженери готові запропонувати нові рішення у відповідь.

"Два з половиною роки повномасштабної війни суттєво просунули нас вперед. Ми можемо розробити і запропонувати більш цікаві та високотехнологічні ідеї, але коли торкаємося чогось більшого, то потрібне фінансування. У нас в Україні інтелектуальна власність не сприймається як щось дуже вагоме, тому що всі хочуть дешеве рішення, наприклад, для протидії розвідувальним БПЛА, виявленню розвідувальних або ударних дронів", — розповів експерт.

За його словами, зараз потрібно вивести українські розробки на інший рівень. R&D (дослідження та розробки) фінансуються державою лише частково завдяки кластерам, таким як Brave1, або грантам. Однак Анатолій Храпчинський закликає створити систему на кшталт американського Агентства передових оборонних дослідницьких проєктів (DARPA), яка б змогла систематизувати, аналізувати і прогнозувати будь-яку зброю на лінії зіткнення.

"Насправді те, що ми зараз робимо, це закриваємо потреби військових, але частково заглядаємо трохи далі в майбутнє, і пропонуємо певні рішення. Ці рішення потребують більшого фінансування. Ми закриваємо активні позиції на лінії фронту, те що потрібне для захисту наших військових, але закриття поточних задач недостатньо. Є ще більш перспективні напрямки, куди треба дивитися. І от якби у нас була організація, така як DARPA… Слід зауважити, що важливо аналізувати, що використовується на полі бою, щоб наші інженери розробляли нові рішення, враховуючи майбутні перспективи і зміни у тактиці, — підкреслив він. — Зараз все відбувається за принципом: так нам треба оці частоти, нам треба отак зробити. Але, на мій погляд, не вистачає далекоглядної перспективи. Вона оцінюється тільки на рівні особистої ініціативи виробників та військових на рівні кінцевого користувача".

Командувач Сил безпілотних систем Вадим Сухаревський зазначив, що командування нового роду військ буде впливати на допомогу з R&D-проєктам. Як зазначив Анатолій Храпчинський, Мінцифри і платформа Brave1 вже активно допомагають розвивати технології, але треба іти далі, створювати велику систему, де будуть працювати військові аналітики, здатні прогнозувати і формувати потребу, давати розробникам чітке завдання та тактико-технічні характеристики.

"Ми, до речі, отримали кодифікацію НАТО, поставили всі свої засоби на озброєння, розуміючи, що немає сенсу ставити щось класичне, старе, яке може не використовуватись, ми вже пропонували модифіковані системи, які передбачають велику кількість різних діапазонів. Це дещо збільшило кількість документації, яку нам треба було подавати. Але це, знову таки, була наша ініціатива. Міністерство оборони подає пропозиції щодо певних засобів, але все одно, мабуть, найефективніше буде, якщо з'явиться в Україні структура, яка ставитиме чіткі зрозумілі завдання, вказує параметри виробів, яке буде у перспективі експлуатуватися 5-10 років, а виробники запропонують свої рішення", — додав представник Piranha Tech.

Зараз велика кількість західних партнерів готові фінансувати розробки в Україні у різних галузях, у тому числі БПЛА та РЕБ, і це дуже позитивна динаміка. Якщо рік тому деякі західні компанії пропонували Україні свої технології, то зараз вже самі просять постачати їм засоби РЕБ, які добре показали себе на лінії фронту та отримали позитивні відгуки військових.

"Хочеться рухатися далі, тому що про загрозу розвідувальних БПЛА можна було казати вже тоді, коли ми почали нищити російські літаки А-50 та радіолокацію. Було зрозуміло, що вони почнуть активно підключати розвідувальні БПЛА, і це стане наступним викликом. Так само є речі, якими потрібно займатися зараз, і завдяки класному аналітичному центру ми могли б стати набагато потужнішими", —

Які cистеми найбільше дошкуляють

Ярослав Філімонов запевняє, що будь-які засоби, які заважають дронам долетіти до цілі і виконати завдання, заважають військовим. Найкраще ж працюють ті комплекси РЕБ, що кодифіковані, допущені до експлуатації у Силах оборони і стоять на озброєнні, тому що пройшли всі можливі випробування у бойових, польових і лабораторних умовах. Вони дійсно виконують свої завдання так, як це потрібно.

"Ми постійно знаходимося в тісному контакті з представниками напрямку радіоелектронної боротьби усіх родів військ. Ось нещодавно, наприклад, була військова конференція, яку Генштаб проводив саме з усіма начальниками РЕБ всіх родів військ — там дуже чітко окреслили завдання для виробників. На цій конференції з виробників були присутні тільки KVERTUS та Proximus. По суті, це зараз два головні гравці на ринку засобів радіоелектронної боротьби. Відповідно, ми отримуємо завдання, які потрібно вирішувати, технічні вимоги щоб це зробити, потім працюємо над ними. Сказати що, є якась одна "вундервафля", яка супер-суперсильно дошкуляє, я не можу, тому що будь-яка одиниця засобів РЕБ виконує своє конкретне завдання і робить це досить ефективно", — заявив президент KVERTUS.

Росія ж бере не якістю, але кількістю. Зараз у російської армії дуже багато засобів РЕБ на лінії зіткнення, що заважає Силам оборони виконувати дронами бойові завдання.

За інформацією Романа Рубана, українським військовим найбільше заважають "судоплатівці" — фахівці російського державного підприємства "Добровольчий батальйон імені П.А. Судоплатова". Воно має значне фінансування та потужне виробництво, тому масово постачає ЗС РФ комплекси радіоелектронної боротьби.

"Все, що пов'язане з цим виробником, доволі сильно нам дошкуляє. Технологічністю вони не вирізняються, інколи навіть значно слабші за нас у технологіях, але це масовість", підкреслив розробник.

Технології, які змінять війну

Роман Рубан пояснив, що розробники технологічно обмежені декількома параметрами. В першу чергу, це "залізо", тобто електронними чипами, які працюють на певній частоті. У Росії немає можливості розробляти і випускати свої чипи, отже, вони мають якось добувати електроніку закордонного виробництва. По-друге, інженери обмежені частотами роботи чипів і антенами.

На його думку, технологічних проривів у сфері РЕБ вже не буде, бо основні технології відкрили ще у минулому році, але можуть відбутися технологічні "зсуви", як їх назвав фахівець. Наприклад, 9 місяців війни обидві сторони використовували для FPV-дронів частоти 868-915 МГц, їх же придушували, і ніяких змін не було. Потім відбувся "технологічний зсув" до 950-980 МГц у бік збільшення і до 730 у бік зменшення частоти.

"Через це РЕБи вже не могли якісно створювати заваду. Технологічний зсув відбувся, ми під зміни адаптувалися, вони теж, бо перехід стався не тільки з їх сторони, а й нашої теж. Я знаю, що ЗСУ 730-ту частоту використовували вже через три місяці після початку повномасштабної війни. Тому це рівнозначні параметри для наших і для супротивника. Я думаю що, зсув будуть ще один раз. Буквально нещодавно, можливо, півмісяці тому відбувся черговий зсув у бік 400-ї частоти. Я думаю буде ще один зсув нижче, потім рухатись буде вже нікуди, і наступний шлях – заміна заліза для системи зв’язку. Ось це буде технологічний прорив, поки що його за останні півтора року війни не було", — зпрогнозував Роман Рубан.

Засоби проти дронів-розвідників

Велику загрозу для України несуть розвідувальним дрони ЗС РФ, такі як "Орлан", Zala і SuperCam. Проблема полягає у тому, що ці БПЛА літають дуже високо, і навіть якщо є змога їх запаленгувати у небі, то часто немає чим знешкодити. З українського боку переломною може стати нова технологія від компанії KVERTUS, про яку Фокусу розповів Ярослав Філімонов. Вона не придушує сигнали дрона за допомогою "білого шуму", як 95% всіх засобів РЕБ, а впливає безпосередньо на протокол зв'язку, не перешкоджаючі передачі сигналів.

"Ми тестуємо цю нову технологію, щоб побачити, які вона дає результати, на якій відстані. Логіка і алгоритми в цю технологію закладалися саме такі, щоб можна було боротися проти перелічених висотних дронів типу "крило". Сам по собі ударний дрон "Ланцет" не такий страшний, як дрон, що його наводить. Якщо наша технологія буде здатна переривати протокол зв'язку між цими типами БПЛА, а точніше – коли це буде реалізовано, — тоді, я думаю, ми зможемо зберегти велику кількість нашої техніки від ушкоджень. Це значно зміцнить нашу позицію і додасть потужності у виконанні бойових завдань. Ми зараз тестуємо, роздаємо зразки для дослідного використання військовими, і я думаю, що десь у серпні вже будемо готові все розказати", — заявив Ярослав Філімонов.

Анатолій Храпчинський каже, що у боротьбі з розвідувальними дронами РФ не варто покладатися виключно на засоби радіоелектронної боротьби, бо це лише допоміжний елемент. Проти них потрібно використовувати декілька типів виявлення, наприклад, звукове, візуальне і класична радіолокація. Всі класичні системи радіолокації, які будувалися до війни, здебільшого розраховані на великі цілі з великими швидкостями.

"Тому потрібно створити окремий напрямок радіолокації: низьковисотне радіолокаційне поле. Воно дозволить виявляти цілі, які малопомітні за площиною або літають на невеликій швидкості", — запропонував він.

Вже після виявлення військові приймають рішення, чи вмикати засоби радіоелектронної боротьби, придушуючи певні можливості, щоб дрон втратив керування. Інколи БПЛА-розвідники потрібно знищувати фізично за допомогою стрілецької гармати чи ракет або ударних FPV, як це все частіше робиться останнім часом. Україна не може витрачати дороговартісні ракети західних систем ППО проти звичайного розвідувального дрона, тому виникла ніша, яку треба заповнити. ЗСУ потрібні недорогі ракети, здатні знищити таку повітряну ціль або спеціальні FPV-дрони.

"Все це треба переводити в автоматичний режим, тому що насправді наші мобільні групи виконують неймовірно роботу, але кожен військовослужбовець, який стоїть за гарматою чи кулеметом Браунінга стає балістичним калькулятором. Тільки завдяки тренуванням він розуміє, коли починати стріляти, щоб перехопити повітряну ціль, а це повинна і може робити техніка", — зауважив Анатолій Храпчинський.

Дрони з машинним зором

Ярослав Філімонов припускає, що невдовзі "геймчейнджером" на війні в Україні можуть стати БПЛА з машинним зором, які автоматично фокусуються на певному об'єкті і слідують за ним навіть тоді, коли втрачають зв'язок з оператором. Роботи над такими дронами ведуться з обох сторін, це дуже приваблива технологія, яка підвищує КПД роботи дрона і ймовірність того, що він долетить до своєї цілі, але явище дуже далеке від того, щоби назвати його масовим.

"Поки це поодинокі випадки, технологія тестується, збирається інформація і відправляється на доопрацювання. Потенційно вона може стати масовою, і саме тому ми до цього готуємося", — каже фахівець.

Дрони з машинним зором можна подолати, бо зараз вони фіксуються на цілі не далі, ніж 300 метрів, частіше навіть за 200 метрів. Такі безпілотники потрібно "глушити" засобами РЕБ раніше – за 400-500 метрів, і тоді вони просто не будуть долітати до зони, де можуть навестися на якісь об'єкти.

"Також ми зараз працюємо над однією технологією яка буде перешкоджати машинному наведенню, але тут я ще не готовий анонсувати, бо є декілька гіпотез, які ми зараз перевіряємо і підтверджуємо у цьому напрямку", — зізнався Ярослав Філімонов.

Прив'язні дрони

Ще декілька разів в Україні були помічені російські дрони з котушкою кабелю, який розмотується на 10 кілометрів. У KVERTUS вважають, що вони теж можуть стати проблемою для України. Проти них безсила РЕБ, бо весь потік даних, телеметрія та электроенергія передаються по кабелю, тому їх не перехопиш та не придушиш.

"Якщо це явище стане масовим, то потрібно буде думати взагалі над чимось іншим, можливо, над якоюсь імпульсною зброєю, яка просто буде придушувати всю електроніку і вимикати прилад, але це досить складне технологічне рішення яке в нинішніх умовах, щоб ефективно працювати, має їздити на трьох "Камазах", а ті, хто користується цим обладнанням, мають ховатися в бетонному бункері, щоб зберегти здоров’я", — каже Філімонов.