Відставка Леоніда Макаровича: "Кравчук прийшов на руїни ілюзій. Некомпетентний, самозакоханий і самовдоволений Зеленський міг цього і не розуміти", - Портников

“Я вже майже переконався”, - зазначив Кравчук. Цікаво, що повинно статися, щоб це “майже” стало твердим переконанням? Остаточна відмова Москви від обміну полоненими? Зрив чергового “нормандського саміту”, про можливість проведення якого перестали говорити, здається, навіть мрійники з президентського оточення? Відмова Росії від перемир'я і відновлення боїв на Донбасі?

Для того, щоб зрозуміти, що Росія не хоче миру на Донбасі, Леоніду Кравчуку не потрібно було погоджуватися на пропозицію Володимира Зеленського та керувати українською делегацією в ТКГ. Йому досить було простежити за вчинками свого попередника у делегації і наступника на посаді президента Леоніда Кучми. Кучма погодився очолити українську делегацію у ТКГ після обрання президентом країни Петра Порошенка, коли не тільки у нього, а й у багатьох політиків і у самій Україні, і на Заході, і навіть у Росії була ілюзія, що Путін схильний до припинення конфлікту і справа лише у прийнятній для Кремля формулі. Кучма залишив українську делегацію, коли переконався, що Путін не збирається домовлятися з Порошенком ні про що. І повернувся до делегації після того, як виникла нова ілюзія - тепер уже виключно українська, підкріплена хіба що брехнею, якою Кремль схиляв жадібних українських олігархів до боротьби з Порошенком і власною країною - що Путін готовий буде до домовленостей із Зеленським. Але Кучма пішов з делегації, як тільки побачив, що у таких домовленостей немає ніяких перспектив і нове “вікно можливостей” - або, скоріше, ілюзія можливостей - відкриється тільки після відставки Зеленського з посади президента України. Ну або після відходу Путіна, оце точно.

Кравчук вже прийшов на руїни. На руїни ілюзій. Некомпетентний, самозакоханий і самовдоволений Зеленський - плоть від плоті своїх інфантильних прихильників - міг цього і не розуміти. Але Кравчук, один з кращих аналітиків в українській політиці? Невже тільки зараз він додумався до того, що Росія не хоче миру?

Ні звичайно. Як це часто буває з Кравчуком, любов до себе і пристрасть до присутності на арені перемогла у ньому здоровий глузд. Саме тому 1994 року Кравчук дозволив обіграти себе Росії і її ставленику Кучмі. Саме тому зараз він піде з української делегації без результатів. Кравчук - шахіст, який сідає за дошку не для того, щоб виграти, а для того, щоб всі бачили, як він красиво переставляє фігури. Ця його риса дозволила йому бути чудовим представником нової незалежної держави у період власного президентства. І ця його риса постійно схиляє його до різних сумнівних пропозицій.