Війна триває… Ворожі кулі, закладені противником міни, пожежі – у вересні горе прийшло до шести українських родин. Шість воїнів загинули на передовій під час виконання бойових завдань.
Артем Бондаренко (на першому фото), військовослужбовець 25-ї ОПДБр, загинув 2 вересня під час ліквідації пожежі на Луганщині. До наступного дня він вважався зниклим безвісти, але 3 вересня стало відомо: тіло Артема знайшли під завалами бліндажа. Як розповіли побратими, у той час, коли вони гасили пожежу, яка стрімко наближалася до позицій, Артем займався евакуацією військового майна. Артем прийшов до війська у 2014 році, брав участь у бойових діях у найгарячіших точках Донбасу – Пісках, біля Донецького аеропорту, в Авдіївській промзоні та ін.
Володимир Хоменко (на другому фото), командир кулеметного взводу батальйону «Донбас» 54-ї ОМБр, загинув 5 вересня внаслідок підриву на мінному ворожому полі в «сірій зоні» поблизу Верхньоторецького. Це відбулося під час гасіння пожежі на Донеччині. Двоє військовослужбовців виявилися відрізані від особового складу полум’ям та, обходячи осередок вогню, опинилися на мінному полі противника. Володимиру було 35 років, він родом із міста Добропілля на Донеччині. Щоб захищати свою землю від окупанта, він прийшов до війська у 2015 році. Вдома на нього чекали батько, дві сестри та племінники.
Віталій Грицишин (на третьому фото), військовослужбовець батальйону «Донбас» 54-ї ОМБр, загинув 5 вересня разом із Володимиром Хоменком. Віталій родом із Дніпропетровщини, йому було 38 років. До війська його мобілізували у 2015 році, а у 2016-му чоловік підписав контракт та продовжив служити. У Віталія залишилися батьки, брат та син.
Тарас Кубійович (на четвертому фото), військовослужбовець 14-ї ОМБр, загинув 6 вересня від ворожої кулі під час обстрілу в районі Кримського на Луганщині. Чоловік родом із Івано-Франківської області, йому було 50 років. Як розповіла знайома воїна, на війні він від самого початку, раніше діставав поранення. У Тараса залишилися мати, дружина, донька та брат із сестрою.
Руслан Волков (на п’ятому фото), матрос, вогнеметник вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту 35-ї ОБрМП, помер 7 вересня від численних опіків, отриманих 6 вересня під час підриву автівки на невідомому вибуховому пристрої у районі Новгородського на Донеччині. Руслан родом із Одещини, йому було 20 років.
Костянтин Оверко (на шостому фото), військовослужбовець 503-го окремого батальйону морської піхоти, помер у лікарні 24 вересня. Його поранив ворожий снайпер поблизу селища Південне на Донеччині 20 червня. З того часу лікарі боролися за життя Костянтина, провели понад 30 складних операцій. Чоловік родом із Запоріжжя, йому було 38 років, у морській піхоті служив з 2017-го. За місяць до загибелі Костянтина нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У нього залишилися мати, брат, дружина та донька.
Вічна слава полеглим Героям! Ми пам’ятатимемо…
Джерело
Приєднуйтесь
