Війна у Перській затоці для Китаю – виколоти собі око. Але Захід ризикує виколоти собі обидва, - економіст

"Трамп намагається "розрубати" гордіїв вузол панування в Азії, атакувавши Іран. Іран – вузловий євразійський хаб чи "гордіїв" вузол панування в Євразії? Як відомо, "гордіїв" вузол "завʼязав" фригійський цар Гордій: згідно з пророцтвом, той, хто зможе його розв'язати, здобуде панування над усією Азією", - пише український економіст Олексій Кущ у своєму Телеграм-каналі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Гордієвим вузлом" було зв'язано дишло з ярмом у царській упряжці, яку зберігали у святилищі Зевса в столиці Фригії Гордіоні.

Історичний Гордіон, до речі, розташований за 90 км від сучасної Анкари в Туреччині.

Олександр Македонський, анітрохи не вагаючись, розрубав вузол своїм мечем, і пророцтво справдилося "гібридно": Олександр зміг захопити майже всю відому грекам Азію, але закріпитися у глибинах континенту його нащадки не змогли, та й сам Олександр дуже швидко помер після не зовсім вдалого індійського походу.

Тепер Трамп намагається "розрубати" гордіїв вузол панування в Азії, атакувавши Іран.

Попереду на нього чекає битва при Гавгамелах, тільки протистоятиме йому не перський цар Дарій Третій, а колективний дракон КВІР.

А саму битву має виграти не за допомогою блискучого маневру македонської кінноти, а завдяки маневрам авіаносних груп.

Але повернімося до Ірану як "сонячного сплетіння" Євразії (не даремно Мітра був індоіранським богом Сонця).

Як я вже казав, основне, осьове, серцевинне протистояння – це боротьба США й Китаю.

Водночас і США, і Китай не мають бажання розпочати це протистояння в Індо-Тихоокеанському регіоні, оскільки це "м'яке підчерев'я" і КНР, і Америки.

Ніхто не хоче воювати у своїй глобальній операційній зоні.

Тому асиметричне протистояння США й Китаю переміщується до Європи й Близького Сходу.

Близький Схід загалом ідеально підходить для Китаю як майданчик асиметричного протистояння зі США.

Ідеться тут не про те, що війна в Перській затоці для Китаю – це як виколоти собі око.

Ідеться про те, що західний мегакластер ризикує виколоти собі під час цієї війни обидва ока.

Тобто основний фактор не в профіті (поки точиться війна, глобального профіту немає, він з'являється пізніше), а в тому, щоб мати витрати менші за токсичністю, ніж у суперника.

Поки ситуація на Близькому Сході ідеально розколює колись єдиний західний мегакластер.

Але повернімося до стратегії США.

Америка намагається сформувати дві глобальні осі:

• Ізраїль – Саудівська Аравія – Індія;
• Туреччина – Південний Кавказ – Центральна Азія.

І за допомогою цих двох осей послабити Китай і обмежити його глобальний вплив.

Це авраамічний семітський кластер, союзний Індії, і проєкт тюркського світу, який історично конфліктував із Китаєм.

Ці дві осі мали взяти під контроль два із чотирьох напрямків Нового шовкового шляху, маршрут північ – південь (з РФ в Індію) і сформувати противаги й фактори стримування розширення Китаю за допомогою таких проєктів як ШОС.

Якщо подивитися на карту, то побачимо, що Іран розташований на шляху формування двох згаданих осей, і без контролю над ним сформувати ці осі неможливо.

Якщо проаналізувати інші напрями силових векторів Євразії, стає очевидним, що Україна відіграє важливу роль у формуванні Євразійського степового коридору.

У межах широтного аналізу євразійської світ-системи отримуємо чотири широтні силові осі:

• південна – за участі Індії, Ірану й Близького Сходу;
• серединна – за участі Туреччини, Південного Кавказу й Центральної Азії;
• євразійська степова – за участі Центральної Азії, Південного Кавказу й України;
• північна – за участі Монголії, РФ і Білорусі.

Зараз війни точаться за перші три.

Основні точки контролю цих коридорів: Центральна Азія, Південний Кавказ, Іран, Туреччина, Білорусь і Україна.

А поки Пакистан знову атакував Афганістан – перша паназійська війна на самому початку.

Пакистан тут затиснутий вузькою вилкою варіантів: Афганістан може стати китайським або індійським проєктом.

У першому випадку Кабул підтримає Іран і посилить вісь Пекін – Кабул – Тегеран.

У другому – підтримає Делі у протистоянні з Пакистаном".