"Вояж кумира до Оману ніяк не вплине на жертв омани. Омана - це стійкий стан, і ніякий Оман так просто його не похитне", - Остап Дроздов

"Ми є свідками початку багатосерійної делегітимізації найбільш рейтингового в новітній історії президента. Усі убогі виверти типу "це робочий візит" ще більше додають тягарців, бо для адекватних людей чим більше напускають омани, тим прозорішим стає розум", - пише український журналіст Остап Дроздов на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Хтось перебуває в Омані, а його виборці досі перебувають в омані. В омані добре. В омані цілорічно світить сонечко самодурства. В омані нема вітрів самовдосконалення. В омані нема криги сумнівів. В омані нема поривів міняти цей свій власноруч, а не руками заїжджих циркачів.

Омана — це прекрасна країна для тих, хто навіть не знає, де розташований Оман. Омана — це райський куточок для тих, хто сам себе загнав у кут сліпою вірою в жонглера. В Оман треба летіти понад 8 годин, а от щоб потрапити в оману, достатньо нічого не робити і не виходити зі свого звичного стану недумання. Омана сконструйована тим, хто може легко махнути собі в Оман, для того, аби зробити це без особливих наслідків. Омана личить тим, кому притаманнй громадянський аутизм як різновид утечі в свій світ ілюзій. Вояж кумира до Оману ніяк не вплине на жертв омани. Омана — це стійкий стан, і ніякий Оман так просто його не похитне.

А для всіх інших людей Оман — це ще один чудовий крок до делегітимізації "нового президента". Усі, хто не хворий на оману, отримали ще один тягарець, який потягне повітряну кулю донизу. Мобілізація протестного суспільства міцніє поденно й погодинно. Адепти недоганяючої омани поки увімкнуть залишки своїх мозгів — як навколо настане зовсім інша реальність. І в ній уже не буде отого солідарного пориву арифметичної (і тому вражаючої) більшості. Уже не буде отого ностальгійного радянського відчуття, що в нас є спільний для всіх лідер, схвалений усіма навколо. Зникне відчуття моноліту. Тому що омана – це дуже персональний стан, в який занурюються синхронно, зате виходять поодинці.

Різдвяна поїздка в Оман не спричинить масового прозріння, тому що безногі не мають ахілесової п’яти. Зате вона додасть ще одного штриха до портрету грядущого протесту. Скільки б ти не ховався за чорними окулярами і кепками з гнутим дашком — тебе навіть в Омані виведуть з омани. Ми є свідками початку багатосерійної делегітимізації найбільш рейтингового в новітній історії президента. Усі убогі виверти типу "це робочий візит" ще більше додають тягарців, бо для адекватних людей чим більше напускають омани, тим прозорішим стає розум. Оман — гарна новина для притомних. Омана – останній сховок для не дуже.

Хто раніше, хто пізніше — все одно всі ми зустрінемося на перетині наших реалій і їхніх оман. Омана — це відсутність розсудку, лабіринт самообману, видавання уявного за дійсне. Мені не шкода жодної людини, яка впритул не побачить Оман із дна своєї омани.

З Оману приїжджають засмаглими, а з омани виходять засліпленими. З Оману повертаються щасливими, а з омани виходять намаханими. З Оману летіти 8 годин, а омана для декого може стати квитком в один кінець.

P.S. Вікіпедія пише, що особливо святковою стравою в Омані є м'ясо гієни...".