"Виведення військ роблять під прикриттям евакуації мирного населення": Яка насправді ситуація навколо Херсона, - Сунгуровський

"Коли я прочитав новину про те, що Шойгу оголосив про рішення вивести війська з Херсона, моя перша думка була: «А де Путін? Чому Шойгу розкомандувався? Зазвичай такі команди віддає бункерний старець, а тут раптом без нього обійшлися", - пише військовий експерт Микола Сунгуровський у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Друга думка промайнула: «Черговий жест доброї волі? Не дуже скидається. Якась постановочна сценка була з доповіддю, ухваленням рішень. Зазвичай у військових дещо по-іншому — з матами-перематами тощо. Якось це не в’яжеться». А третя думка: «Діватися вже нікуди, насправді. Це прогнозувалося вже давно». Гинуть будуть вони там чи підуть геть — це вже варіації того самого результату.

А ось те, що вони спробують там якусь мерзоту влаштувати, — у цьому навіть не сумніваюся.

По-перше, вони депортують звідти людей під виглядом «евакуації мирних жителів». Завдяки такому заходу витягують усіх на світ Божий. Зокрема й чоловіче населення, яке відразу мобілізують або «чмобілізують».

По-друге, вони оголосять, мовляв, ми ж рятуємо мирне населення від варварів ЗСУ, які зараз прийдуть та всіх перестріляють.

Ну і по-третє, вони заявлять, що ось усе мирне населення залишило Херсон, окрім тих людей, котрі зі зброєю в руках зібралися захищати своє місто від українських загарбників. У ролі цих захисників будуть переодягнуті спецназівці-пдвшники, і на камеру все це подадуть. Я ось так цю ситуацію вбачаю.

Крім того, вони не збираються далеко йти. На лівому березі вже три лінії оборони звели. Так само, як вони трималися за Дніпро, так само триматимуться за ці лінії оборони. Викурити їх звідти — надзвичайно складне завдання.

Багато хто переймається, невже ЗСУ дадуть російським окупантам вийти з Херсона. Але що означає «дадуть»? Вони вже не дають. Переправи обстрілюються. Вони ж виводять на лівий берег елітні частини: артилерію, командні пункти, навіть медиків вивезли звідти, подейкують. А залишають частини прикриття, яких не шкода.

Тут дадуть-не дадуть — це не питання. Ніхто спокійно спостерігати не стане і вже не спостерігає: обстріл переправ триває постійно. А питання у тому, що виведення військ роблять під прикриттям евакуації мирного населення. Грубо кажучи, курсує баржа з озброєнням, а правим і лівим бортом прямують катери з мирним населенням. І як ти їх тут обстріляєш? Як говорив Путін, «мирне населення Херсона не повинне страждати від обстрілів, їх треба вивезти», і ось сміливі російські солдати під таким прикриттям ведуть свою визвольну місію. Що з ними зробиш? Орки вони і є орки.

Ось говорили, що, мовляв, для Путіна втрата Херсона — це буде страшна катастрофа. Не хвилюйтесь. Усе «звалять» на Шойгу, на військових. Скаже, мовляв, міністр оборони сам ухвалив таке рішення, я тут ні до чого. Це в його манері: він іде геть зі сцени в критичні моменти, відсиджується, а потім на своїх виконавців списує всі свої невдачі.

Водночас важко сказати, що дні Шойгу на посаді міністра оборони «не довго уже ряст топчуть». Нині там такі цікаві процеси тривають із Євгеном Пригожиним. Щось взагалі незрозуміле. Він уже почав виступати на цій території в ролі президента та роздавати помилування. Ну, помилування якесь — замість того аби термін 15 років засуджений відбував, Пригожин звинувачує смертельний вирок, видаючи квиток в один кінець на український фронт. Дурні ведуться на це. Але рано чи пізно збагнуть, що їх «кинули, як лохів». І серед цих ув’язнених є рецидивісти, які вважають себе майстрами кидання лохів, а тут їх кинули! Причому ось так нахабно. Вважаю, Пригожину це зарахується. Адже непрості процеси відбуваються всередині між зеками та тими ж вагнерівцями-профі і частинами збройних сил РФ. Якщо все це дійде до взаємної здачі та зливання координат одна одної українській розвідці — я згоден, непоганий вихід.

Мене запитують, чому Путін мовчки спостерігає за тим, як Пригожин перебирає на себе функції президента. Це теж хитрий план чи вже безсилля? Мабуть, усе разом. Я не думаю, що Пригожин виступає самостійно. За спиною в нього хтось стоїть. Але Пригожин як непоганий гравець починає розігрувати власну карту. І коли настане момент і скажуть, що ось, хазяїна «час прибирати з місця» (як у відомому творі російського письменника В’ячеслава Шишкова «Угрюм-Ріка» писав Прохору Громову черкес Ібрагім-Огли), питання постане — на кого спиратися? Спиратися ось можна на Пригожина, у якого за спиною стоять його вагнерівці, та й на Рамзана Кадирова. Вони себе і намагаються в такій іпостасі і позиціонувати як підтримку чогось нового, що йде на зміну Путіну.

Я зазначав на початку, що за свій відхід із Херсона нам спробують якусь мерзоту влаштувати. Ця інформація може засмутити наших читачів. Але хочу наголосити, що є варіанти, як усе це можна оминути. Усі ці негативні сценарії дуже добре у нас прораховані і СБУ, і розвідкою. Але що вони готують у відповідь, навіть якби я знав, здогадувався, то не сказав би. Полегшувати роботу нашому ворогові не стану".