З архіву ПУ. "Не здивуюся, коли незабаром усі ці усики і ломаченки ходитимуть Києвом із російським прапором під собаче підгавкування тисяч ватників", - журналіст

"Більшість українських спортсменів - "ватники". Досить подивитися їхні сторінки у соціальних мережах. Інакше і бути не могло. Український спорт досі є практично незайманим заповідником "совка", зберігаючи усі риси колишнього "радянського спорту". Із 1992 року, коли половина потенційних футболістів національної команди України стала грати за Росію, залишаючись при цьому формально громадянами України, нічого не змінилося", - пише Микола Несенюк у своєму блозі 10 січня 2020 року, передають Патріоти України, та продовжує:

"Той же Олег Саленко у моменти тверезості з радістю приймається усіма без винятку українськими журналістами. Вони теж, коли придивитись, українськими є лише настільки, наскільки українськими були наші журналісти за часів Радянського Союзу.

Але є і зміни. В СРСР кожен спортсмен офіційно вважався "защитником Родины". Тобто в разі гіпотетичної війни мав бути у перших рядах. Більшість радянських чемпіонів були військовослужбовцями. Це теж зобов'язувало. Спробував би у ті часи який-небудь боксер бовкнути щось на користь американської армії. Він би миттєво відчув усі "принади" реальної служби у армії радянській. І це у найкращому для нього випадку".