"З приводу постачання західного озброєння та військової техніки до України", - Машовець

А також, чому бункерний довбойоб поспішає "всадити" Україну за "стіл перемовин" шляхом нанесення поразки ЗСУ... до осені.

Всі ці волання наших не дуже обізнанних громадян на тему "сцикливий Захід не дає нам зброю (мало дає), бо сциться спровокувати Путіна на третю світову війну...", або ще є різновид - "... вони не хочуть перемоги України". чи "...чому нам не дали зброю ДО вторгнення?"... лише ЧАСТКОВО мають під собою реальне підгрунття. Тут треба дещо пояснити...

1. Насправді Захід дійсно ПОКИ ЩО не хоче ніякої вагомої заруби з кремлівським добойобом. Але не тому, що сциться його насправді, або вважає, що він нібито сАмашЄдший й може йобнути ядрьоною "головкою". А зовсім по інший, набагато простішій, причині... Оборонна сфера в країнах Заходу ДО вторгнення була у вкарай занедбанному стані... Лише два факти, щоб ви розуміли рівень цього занепаду...

Ще до недавно, Велика Британия за 8 днів не дуже інтенсивних військових навчань примудрялася вистрілювати УВЕСЬ свій стратегічний запас артиллерійських снарядів. Аналогичні запаси США, протягом останніх 5-и років були скорочені на 50%, а в американському парламенті вже який рік намагаються осмислити "вкрай ганебний" стан їхніх ядерних сил. Про стан Бундесверу та армії Франції, я навіть не згадую (остання доповідь у бундестагу на тему сучасного стану німецького війська була названа тамтешніми журналістами не інакше, як скандал...). Рішення Шольца витратити близько 100 млрд. євро на Бундесвер протягом найближчих 5-и років "звалилося" на німців не на порожньому місці.

Про решту, я навіть не згадую... Останні роки, Захід вперто та послідовно СКОРОЧУВАВ свій оборонний потенціал - від кількості боєздатних "юнітів", до системних підприємств та організацій, здатних озброїти, спорядити та підготувати цих юнітів У ЗНАЧНІЙ (тобто стратегічній) кількости.

Причини, через які так сталося і чому ОПК колективного Заходу опинився у становищі, через яке дідуган Байден вимушений особисто пертися на завод, де виробляють "Джевліни", щоб стимулювати його, різноманітні та вагомі...

Але я на них зараз зупинятися не буду... не в них справа. Я це все веду до того, що у такий ситуаціх Заходу не має ніякого резону загризатися із кремлівським довбойобом. Просто тому, що у стратегічному сенсі він ПОКИ не може відреагувати на його зазіхання НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ. Його військовий потенціал так, переважає відповідний россійський... АЛЕ НЕ ДОСТАТНЬОЮ МІРОЮ, зважаючи ще на наявність зазіхань на світове лідерство китайских "товарищів", та необхідність періодично навішувати фігурних піздюлів різного роду Башарам Асадам та різним там північно-корейским Кімам...

Довбойоб про це знав... тому і поспішив із нападом на Україну, сподіваючись, що реакція Заходу буде кволою та виключно формальною... й йому, "поки сприятлива обстановка", вдасться вирішити головне свое питання - "відродити россійську супердержаву"

2. Але він помилився... І помилився у головному, тобто у стратегічному відношенні. Захід (або краще сказати, ті хто там головний) насправді НІКОЛИ не сповідував ілюзій на рахунок Кремля. Вони цих чортів вивчили й знали досконало...

І В НИХ по відношенню до цих "скрепанутих месіанців" БУВ ПЛАН. Я його вже описував неодноразово... Україна, лише привід вступити з ними у двобій й так, щоб Кремль та добвойоб при цьому стали для світу АБСОЛЮТНИМ ЗЛОМ, але для цього ще рано. Захід тількі-но ПОЧАВ ВІДНОВЛЮВАТИ свою (власну) військову міць на тому рівні, яка розчавить цього довбня швидко, невідворотньо й гарантовано...

Кому цікаво - подивіться динаміку оборонних бюджетів та обсяги держзамовлень у оборонній сфері ключових країн Заходу. Якраз к осені (а в окремих випадках у наступному році), вони вийдуть на "проектні потужності" (саме цікаве, що ці зміни на Заході почалися ДО початку вторгнення кремлівських уєбнів на наші терени).

Тому, нам зараз дають зброю та спорядження (які МОЖУТЬ дати), аби ми тільки трималися і не здулися. Що, до речі, ми, на подив Заходу, робимо з цими жалюгідними обсягами ОВТ, які вони нам передають, переважаючими темпами. Не обмежуючись впертою обороною, а іноді роздаючи кремлівському стаду гучних та відчутних ляпасів... як оце було під Києвом.

Пригадайте, спочатку було лише те, що ДУЖЕ ЗРУЧНО підходило задля активної партизанської війни (розвідка та експерти Заходу свого часу помилилися і не вірили в стійкість України, точніше - у її здатність зберегтися під кремлівською навалою, як цілісна та централізована держава). Теми з ППО, далекобійними (більш-меньш) ракетами, гаубицями та бронетехнікою з'явилися лише тоді, коли на Заході зрозуміли, що... " ти ба, які вперті"...

"чому не давали зброю ДО навали, якщо знали зазаделегідь?" (бо нізя було, ми були не готові до прямої конфронтації з довбойобом по різним причинам)

" чому зараз даєте мало?" (бо самим ПОКИ не вистачає...) "коли дасте більше?" (коли розженемо свій ВПК до проектних потужностей, щоб можливо було довбойоба ГАРАНТОВАНО закатати у асфальт... тому поки тримайтеся, ось вам трохи "для підтримки штанів")...

Ось звідки заяви цілого ряду офіційних осіб Заходу, включаючи осіб "першого ряду", про довготривалу війну й борьбу з агресором. У цій схемі одне погане для нас - все це оплачується та підтримується ціною жертв України, її народу...

Джерело