"Лаври Стівена Спілберґа не дають спокою Володимиру Зеленському. Однак, екшен – не його профіль. Зеленський – майстер серіального жанру: некваплива розповідь з ґеґами та ліричними ретардаціями. Він – художник, він так бачить. І не варто з ним сперечатись", - пише політолог Валентин Бушанський у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Серіальність і є тим ключем, який уможливлює пізнання всіх естетичних принад справи Віктора Медведчука. За основу взяли фільм Спілберґа "Впіймай мене, якщо зможеш". Але маестро Зеленський здійснив адаптацію і представив реаліті-шоу.

2 лютого запроваджено санкції проти "112 Україна", Zik і NewsOne – це зав'язка історії. Репліки Олексія Данілова, Арсена Авакова і самого президента в цьому епізоді були однотипними: на цих телеканалах "русский дух" і запах російських грошей. "Далі буде", докинув пан Данілов.

Наївні аплодували. А скептики лише руками розводили: а де підозри Тарасу Козаку та Вікторові Медведчуку? Наївні. Адже Данілов сказав: "Далі буде".

"Далі" з'явилось аж 19 лютого: санкції запровадили і проти Козака, і проти Медведчука. І це все? – дивувалася аудиторія. – А де підозри?

Іще одне засідання РНБО: звіт Генпрокуратури, МВС і СБУ про справу Козака-Медведчука. І знову пауза. Автор сценарію гадав, що таким чином він створює відчуття напруги – саспенс, кажучи мовою кіноманів.

10 травня: слідчі СБУ біля будинку Медведчука. Намагаються вручити підозру. Натяк на круту стрілялку. А ні. Охоронці їх не впустили. Співробітники СБУ розвернулись і пішли.

Зверніть увагу, як у цьому епізоді Зеленський майстерно чергує напругу й невимушений комізм.

1 травня – крутий поворот – Медведчук сам приходить до Генпрокуратури.

– Пане Медведчук, ознайомитесь із підозрою?

– Так, звісно, – бере папери, читає. – О, як цікаво!

– Ви про що? – запитує прокурор.

– Про фрагмент, в якому йдеться про державну зраду.

– Дякую. Це я писав, – зізнається прокурор і майже шаріється.

– І про бізнес в Криму цікаво, – похвалив Медведчук.

– Це нам колеги із Москви злили.

– Дуже пізнавальне чтиво.

– Візьмете підозру, пане Медведчук.

– Ні. Не хочу.

– Як скажете.

– А ці п'ять томів кримінальної справи на мене – візьму. Почитаю на дозвіллі.

– Гаразд.

– Ну, я пішов. Бувайте, писарчуки.

– До зустрічі, пане Медведчук.

Митця треба розуміти. Треба відчувати стиль. Бачити кожен його творчий порух у контексті всього доробку. Не варто від майстра жіночих серіалів вимагати екшена. Пише сценарій, як може. Нам ще дивитись на все це три роки. Головне, що Зеленський у творчому пошукові".