За півроку східна політика Німеччини може карколомно змінитись: Чому одна з найперспективніших партій ФРН стала на підтримку Україну у конфлікті з Росією

Сьогоднішня зустріч міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби зі співголовою німецької партії "Союз 90/Зелені" Робертом Габеком стала черговим етапом у масштабному візиті німецького політика до України. Габек також зустрівся з президентом України, низкою посадовців та політиків, і планує відвідати зону розмежування на Донбасі, зазначають Патріоти України.

При тому заяви німецького політика вражають проукраїнською позицією, - пише журналіст Тарас Паньо та продовжує. - І якщо наміри сприяти припиненню будівництва "Північного потоку — 2" з боку представника партії, яка бореться з використанням викопних вуглеводнів в Німеччині та загалом у ЄС, виглядають цілком логічними, то тим справи не обмежуються. Оскільки Габек, будучи співголовою партії, яка дотримується пацифістських поглядів, і частина членів якої дотепер не може змиритись з участю Німеччини в діяльності НАТО, заявив, що Україні слід надати зброю для оборони від російської агресії. Додавши, що "коли країна на кшталт України зазнала нападу, не можна завадити їй захищати себе", і що перспектива вступу до НАТО має залишатися відкритою перед Києвом.

Для розуміння ситуації — на даний момент німецькі "зелені" вважаються ключовими конкурентами ХДС/ХСС на майбутніх виборах, а їхня лідерка Анналена Бербок має далеко не нульову шанси замінити Ангелу Меркель у кріслі канцлера. Саме завдяки діяльності Бербок та Габека, які зуміли модернізувати політичний імідж німецьких "зелених", партія наростила свій виборчий рейтинг з 9% підтримки у 2017-му році до сьогоднішніх 28-29%.

В чому причина несподівано доброго ставлення німецьких "нових зелених" до України? Відповідь достатньо очевидна. У нас спільні вороги.

Оскільки Кремль, сформувавши підходи до чинної німецької еліти, маючи певний вплив у ХДС/ХСС, і помітно більший вплив — у середовищі німецьких соціал-демократів, дуже не хоче приходу до влади "нових зелених". Які планують протидіяти як "Північному потоку — 2", так і багатьом іншим російським нафтогазовим проектам, на кшталт гігантського терміналу для зрідження природного газу "Арктик СПГ-2". Подібна політика, у випадку, якщо її реалізовуватиме Берлін, стане вироком для російського нафтового та газового експорту до ЄС. Окрім того, лідерка партії зелених відверто говорить про відхід Росії від демократичної системи правління та підтримує Навального, хоча ці пункти, ймовірно, грають не таку вже й велику роль.

Тому, за даними німецьких ЗМІ, Росія здійснює політику послідовної дискредитації Анналени Бербок та її послідовників.

Це підтверджують і в самій партії. Зокрема, радник "зелених" із зовнішньополітичних питань Джем Оздемір в інтерв'ю Bild нещодавно заявив, що "Бербок не голубитися з диктаторами... Кремль буде використовувати будь-які засоби, щоб не допустити "зелених" в уряд. Я можу тільки порадити всім демократам не брати участь у брудній кампанії Путіна. Німецький бундестаг обирається в Німеччині, тому давайте, будь ласка, проведемо виборчу кампанію тут, а не в Москві, Анкарі або Пекіні".

За таких умов природно, що представники цієї партії не розраховують на голоси німецьких прихильників Путіна, а апелюють до електорату з протилежними політичними поглядами. Що, в разі перемоги "зелених" на наступних німецьких виборах, дасть Україні немалі геополітичні шанси. Зокрема, стосовно політики європейського стримування однієї країни, зовнішньоекономічна, а також і геополітична успішність якої напряму залежать від експорту викопних вуглеводнів.

Хоча при тому не слід забувати, що й співпраця із європейськими "зеленими", які усвідомили небезпеку з боку путінської Росії, може бути для України непростою. Хоча б тому, що, попри всі геополітичні питання, рано чи пізно на порядку денному спливе той момент, що українські ТЕС є найбільшими забруднювачами повітря в Європі. А потім з'ясується, що належать вони, здебільшого, особам, які мають істотний вплив на помітну частину українського парламенту. На чому дружба із зеленими може дещо й пробуксувати. Але то вже зовсім інша історія.