Заява генерала Сирського ,щодо його рішення "проблеми Покровська"... -- Костянтин Машовець

Виходячи з ВІДКРИТОЇ заяви генерала Сирського, його рішення "проблеми Покровська" полягає в тому, аби ліквідувати північно-східну "клешню" (грубо й простіше кажучи - відкинути 51-у ЗВА противника ЗА річку Казений Торець, принаймні по напрямку Сухецьке - Разіне й Сухецьке - Федорівка)...

При цьому, передбачається ОДНОЧАСНО утримати північну частину міста Покровська й по можливості вибити противника з так званої "промзони" (територія 9-го пожежно-рятувавльного загону, вул Нахімова й т.д.).

В принципі, цілком логічне рішення...

Але, як завжди ... є нюанси...

Нюанс перший ...

В районі Разине, противник ВЖЕ встиг облаштувати потужний район оборони. Й продовжує там "рити"... Це означає, що "віддавати" свій плацдарм на Казеному Торці, 51-а ЗВА противника, очевидно, не поспішатиме.

Нюанс другий ...

По напрямкам на Червоний Лиман и на Затишок (колишне Суворове) противник майже у безперервному режим пересуває підсилення (у бік шахти "Краснолиманская" та у самому Червоному Лимані постійно фіксується переміщення малих й НЕмалих піхотних груп противника). Це, явно, свідчить, про існування наміру таки прорватися у бік Гришине та у північно-східну околицю Мирнограда.

Нюанс третій ...

Той факт, що 7-му корпусу ДШВ вдалося в основному "зачистити" південу частину Родинського (там залишилось пара сховавшихся по підвалах малих, по 2-3 чоловіка, груп, головним чином, ближче до місцевого стадіону), зовсім не означає, що 51-а ЗВА противника покине свої атаки у бік Гришине й перейде до оборони ...

Очевидно, командування 51-ї ЗВА противник докладе максимальних зусиль аби утримати район Затишок - Федорівка - Разіне - Червоний Лиман. Розмір цього плацдарму 7.1 Х 4.7 км. Там фіксуються підрозділи, принаймні, 4-х російських бригад (110-ї, 114-ї, 39-ї й 1-ї омсбр). Як їх всіх звідти вибити силами лише 2-х українських бригад, мабуть, відомо лише самому генералу Сирському...

Нюанс четвертий ...

Очевидно, командування 2-ї ЗВА противника перенесло свої головні зусилля з лівого флангу своєї смуги в центр та на правий фланг (смуга 27-ї мсд), тобто по напрямку на саме місто. Сам Покровськ зараз являє собою суцільну "сіру зону" із перемішаними бойовими порядками обох сторін, які надійно закріпилися головними силами лише у північній та південній околицях міста відповідно. Росіяни у районах Леонтовичі, Троянда, Шахтарський, ЗСУ - вул. Кошевого, Тюленіна, Кармелюка. Боротьба триває за панівні висоти й ключові пункти міста (включаючи багатоповерхові будинки та центральну його частину).

Але, той факт, що 2-а ЗВА противника "кістьми ляже", а Покровську "промзону" не віддасть - очевидний ...

Кілька зайвих груп високомотивованих и добре підготовленних бійців ССО та підрозділів спеціального призначення ГУР МОУ, у цьому сенсі, кардинальнно ситуацію не змінять. Вони не космодесантники у термінаторській броні, їм так само як й бійцям зі складу бригад 7-го корпусу ДШВ подтрібні МТЗ та підтримка... тим більше, що обсяг бойових завдань, які вони можуть рішати "за раз", явно досить обмежаний.

І останній нюанс ...

По напрямку Русин Яр - Новопавлівка, атаки російської морської піхоти, при підтримці 8-ї ЗВА противника (так само, як й по напрямку Володимирівка - Шахово) НЕ припиняються... Це означає, що прагнення українського командування ліквідувати повністю плацдарм 51-ї ЗВА на річці Казений Торець, після майже повної ліквідації її Добропільского вклинення, взагалі, скажімо так, буде вкрай важко реалізувати на практиці...

Підсумуємо...

На даний момент у Мирнограді підрозділи двох бригад українського 7-го корпусу ДШВ достатньо успішно обороняються...

Але, ситуація у Покровську (фактично, за їх спиною та правим флангом) складається вкрай важка. Відповідно, у цих бригад залишився вкрай невеликий "коридор" для МТЗ та маневру (в тому числі - отходу). На даний момент, виправити її командування 7-го корпусу ДШВ самостійно, й навіть, "за допомогою старших начальників", очевидно, не може. Хіба що, може значним напруженням сил не допускати її подальшого погіршення.

Тому, з точки зору тактичної доцільності, подальша оборона Мирнограда (або, принаймні, його південної частини), в таких умовах, виглядає досить спірно. Скорочення площі охоплених с флангів ділянок оборони у Мирнограді, явно дозволило би, частково виправити ситуацію шляхом переміщення підрозділів цих двох бригад саме к фланговим ділянкам в районі Покровська та Родинського (Червоного Лиману).

Але підкреслю, це виключно моя особиста, вкрай ділетантська та суб'єктивна точка зору. Я жодним чином не бажаю нікому й нічого вказувати чи бодай "ставити під сумнів" рішення якихось командних інстанцій. Тим більше, що вони мають куди більший обсяг РЕАЛЬНОЇ інформації по ситуації, безпосередньо, з місця подій, ніж я, який базує свої висновки та оцінки виключно на повідомленнях з відкритих джерел.

Джерело