Про це йдеться у сюжеті Аліси Юрченко “КОЛОМОЙСЬКИЙ.RU” для телепрограми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
На Єдиному веб-порталі використання публічних коштів містяться дані про договори на поставку Центренерго вугілля від чотирьох українських фірм, які редакція вважає пов’язаними з Коломойським. Це “Синтез Ойл”, “Нафта форс”, “Рекорд Сістем” і “Азонекс”. З липня 19-го по квітень 20-го вони продали держкомпанії 1,5 млн т вугілля.
Кіпрських акціонерів фірми “Синтез Ойл” внесла в перелік підконтрольних Коломойському навіть Державна податкова служба. Машина цієї компанії їздила в супроводі Володимира Зеленського, коли той був кандидатом в президенти, а олігарх з партнерами – його групою підтримки. Засновником фірми “Нафта Форс” є менеджер з паливної групи “Авіас”, пов’язаної з олігархом. “Рекорд Сістем” і “Азонекс” теж мають низку перетинів із бізнесами Коломойського і використовували при імпорті вугілля тих самих митних декларантів, що й “Синтез Ойл” та “Нафта Форс”. До того ж, перелік їхніх російських постачальників перетинається.
До літа 2019-го ці чотири фірми не займалися вугіллям. Але щойно на державній Центренерго змінився менеджмент, на той, який Коломойський назвав “зрозумілим”, не чужі йому фірми почали імпортувати вугілля і перепродавати держкомпанії.
Bihus.Info проаналізували їхніх постачальників. Серед них є реальні власники вугільних кар’єрів РФ, такі як Іскандер Махмудов (№16 у списку Forbes.ru), Андрій Бокарев (№56), Костянтин Струков (№50), Михайло Федяєв, (№177), Володимир Гридин (№181). А також вугільний бізнесмен Руслан Ростовцев. Американська редакція Forbes писала, що Ростовцев займається реекспортом вугілля з Донбасу та імовірно отримував подяку від так званого МЗС ДНР за допомогу з покращенням їхнього іміджу за кордоном.
Є серед постачальників пулу фірм Коломойського загадковий підприємець Сергій Кучерявенко, який може бути номінальним власником в інтересах представників “Газпрому” чи Держдуми. І білоруський олігарх Микола Воробей, який взяв під контроль транзит російського вугілля і якого вважають товаришем кума Путіна Віктора Медведчука.
А також кілька фірм-ноунеймів, які нічого не добувають, до промислових груп не входять і перепродають вугілля незрозумілого походження. Деякі з них раніше фігурували у журналістських розслідуваннях про поставки вугілля з так званих ЛНР-ДНР.
Ось повний перелік фірм, у яких українські посередники купляли паливо: ООО ГОФ Прокопьевская”, АО “Разрез Степановский”, ООО “Краснобродский Южный”, ООО “Инвест-Углесбыт”, АО ХК, “СДС-Уголь”, ООО “Промугольсервис”, ООО ‘”Сибэнергоуголь”, ООО “Талдинская Трейдинговая Компания”, ООО “СПК Красногорский”, ООО “Техшахтопром”, ООО “ИНТЕРСЕРВИС”, ООО “НовобитИнвест”, ООО “СОРТИРОВОЧНО-ПОГРУЗОЧНЫЙ КОМПЛЕКС”, ООО “РОСТУГЛЕМЕТ”, ООО “Инвестиционная транспортная компания”, ООО “Карбон Уголь”, ООО “ЛэндРесурс”.
Сплеск імпорту вугілля з Росії спричинив кризу з вугіллям українським. Центренерго зменшило закупівлі у державних шахт, вугілля лежало на складах, а шахтарі не отримували зарплат.
“Центренерго, куди ми відвантажуєм, 120% вугілля на складах заповнені. А заповнено чиїм вугіллям? Кожен місяць через Беларусь з Росії йде 500 тис тон вугілля різних марок,” – говорив у лютому 2020 р. Олександр Абрамов, голова Незалежної профспілки гірників у Мирнограді. Так він пояснював, чому співробітники шахти “Капітальна” (“ДП “Мирноградвугілля”) протестують і відмовляються підійматися на поверхню через невиплати зарплат.
Співрозмовник Bihus.Info в ДП “Мирноградвугілля” підтвердив, що така ситуація була і пояснив, чому вона виникла: “Тому що великими потоками йшла марка Г з Росії”.
Саме для того, щоб скорочувати імпорт з країни-агресора, Центренерго переводило енергоблоки з дефіцитного антрациту на розповсюджене українське газове вугілля. І перевело. Але фірми з орбіти Коломойського газове вугілля, якого в Україні вистачає, все одно імпортували з Росії.
Щоб гіпотетично оцінити можливий заробіток фірм з орбіти Коломойського на торгівлі російським вугіллям, наведемо такий приклад.
7 грудня 2019 року на митниці оформили дві закупівлі. Вугілля марки Т російської “Сибэнергоуголь” купили Трипільська ТЕС і “Синтез Ойл” з пулу Коломойського. За однаковою ціною – 1957 грн/т. Тільки у вугілля, купленого ТЕС напряму, ця ціна кінцева. А от “Синтез Ойл” у грудні 2019 перепродавала вугілля марки Т на Центренерго за ціною – 2200 грн за тонну (без ПДВ). З націнкою – 243 грн на тонні.
На тих обсягах, які посередники з орбіти олігарха скуповували в РФ і перепродавали Центренерго, така націнка перетворюється на сотні мільйонів гривень. Якщо припустити, що маржа становила хоча б 200 грн, сукупний заробіток – близько 300 мільйонів.
Нагадаємо, з червня 2019 Центренерго очолював Володимир Потапенко. Його призначили туди, коли президентом вже був Володимир Зеленський, а прем’єром лишався Володимир Гройсман. Фондом держмайна, який володіє 78% акцій Центренерго, керував Віталій Трубаров.
Після зміни очільників Кабміну та ФДМ Олексій Гончарук і Дмитро Сенниченко розпочали зміну керівництва Центренерго. Цей процес кілька місяців блокувався у судах. А 29 травня 2020 р. Фонду держмайна вдалося призначити в.о. гендиректора Олександра Корчинського. Він запевняє, що наразі Центренерго використовує вугілля лише державних шахт.
Військові КНДР вже перебувають в окупованому Маріуполі та на захоплених росіянами територіях Харківської області. Про це повідомляє CNN із посиланням на джерело в СБУ, передають Патріоти України. За словами співрозмовника, до Маріуполя прибули "технічн...
"Друзі мої, маю багато запитань щодо крайнього ворожого удару по Дніпру балістичною ракетою середньої дальності. Відповідаю: головне – не панікувати, а далі кожен на своєму місці боротися за Україну", - пише лідер українських добровольців Дмитро Ярош н...