Зберігаємо контроль чи відходимо? Експерти спрогнозували, яке рішення прийме найближчим часом командування ЗСУ по Соледару

За два останні тижні Соледар у Донецькій області перетворився на найгарячішу точку війни, до якої прикута увага всієї України. За цей час вітчизняні захисники, демонструючи непохитну витримку й мужність, завдали значних ударів по ворогу, його втрати на цій ділянці експерти оцінюють у кілька тисяч. В той же час українське військове командування найближчими днями може ухвалити певні рішення щодо Соледару, — про це заявив Сергій Череватий, речник Східного угруповання військ. За його словами, йдеться про рішення, яке дозволить зміцнити нашу оборону, не втратити багато особового складу та завдати при цьому потужного удару противнику. ЗМІ звернулися до експертів, аби вони поділилися міркуваннями про те, якими можуть бути подальші рішення командування ЗСУ. Патріоти України пропонують вам ознайомитися із цими прогнозами.

Сергій Згурець, директор Defense Express:

Є різні відео, з яких можна сказати, що ворог пробився до центральної частини міста і намагався оточити місто з півночі і півдня діями десантних підрозділів. Зараз ситуація, як на мене, залишається непростою, хоча і Міністерство оборони, і Генеральний штаб кажуть, що власне бойові дії в місті тривають, але незрозуміло, де проходить ця лінія протистояння.

Щодо значення Соледару, то він є важливим з точки зору двох складових: це якраз контроль над лінією забезпечення із Сіверська до Бахмуту і, власне, це північний фланг оборони самого Бахмуту.

Власне ця вся ділянка за шириною займає не так багато — ширина лінії оборони Бахмуту — 6 км, а Соледару — 1,5−2 км. Це вузька ділянка фронту в порівнянні з загальною лінією фронту, яка на сьогодні в активній зоні складає приблизно 800 км, якщо забрати водну поверхню і зону кордону з Білоруссю.

В цьому сенсі бої йдуть на досить вузькій ділянці, де ворог намагається використати перевагу в чисельності особового складу і особливості тактики.

Які можуть бути подальші дії? Фактично, є розуміння, що нам треба і далі тримати цю лінію оборони максимально довго, наскільки це дозволяють умови. Характер цих умов ми зараз не знаємо, бо не володіємо повним обсягом інформації. Але, якщо ми припустимо найгірший сценарій, за яким ми відводимо війська, то ми відводимо їх на нову лінію оборони, яка проходитиме вже за трасою між Соледаром і Сіверськом, і далі там починаються панівні висоти, з яких власне можна стримувати просування противника.

Але ЗС України завдали противнику значних втрат, що може унеможливити подальший рух противника.

Також були повідомлення про посилення наших військ додатковими частинами, що також повинно мати свій ефект.

У будь-якому випадку буде два етапи: максимальне утримання оборони, посилення цих наших можливостей, проведення контрнаступальних дій і другий — якщо в цьому буде потреба — перехід на нові лінії оборони.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив:

Соледар — дуже важка тема. Чому? Тому що це місто зараз у важкому становищі щодо наступальних та штурмових дій з боку російських окупантів. Зараз у них там є перевага кількісна, особового складу, а також, як це не дивно, залишається досить високий рівень підтримки артилерії. Та є дуже важливе «але». Воно пов’язане з тим, що Соледар на сьогодні не знаходиться в становищі повного оточення, це по-перше. По-друге, північно-західна, а також частково центральна частина міста під контролем Збройних сил України. З північно-західної локації вихід ЗСУ здійснюється в напрямку, де сформовані повноцінні та досить ефективні лінії оборони ЗСУ. Отже, таким чином ми можемо казати про те, що якщо утримувати центральну а також північно-західну частину, ми не лише збережемо контроль над містом, а й забезпечимо досить тривалий період затягування великого ресурсу російських окупаційних підрозділів у цьому напрямку.

При цьому Бахмут, як ми бачимо, вже не знаходиться під таким тиском, як раніше. Все залежить від того, яка стратегія, який план у Генерального штабу ЗСУ. Соледар вже виконав свою основну роль, а саме відтягнув на себе велику кількість російських ресурсів та знищив їх. Вони там були нівельовані. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що так чи інакше, це місто поки що під нашим контролем, тому ми можемо деякий час зберігати цей контроль. Та цей контроль — це ціна людських життів. І саме таке рішення може бути прийняте — або ми продовжуємо зберігати контроль над Соледаром, або відходимо до наших ліній оборони, які дозволять нам більш ефективно блокувати та нівелювати наступальні дії російських окупантів, або ми зберігаємо цю ситуацію, коли затягуємо їх великий ресурс, який вже досить виснажений, і продовжуємо його нівелювати за рахунок того, що зменшуємо тиск на Бахмут.

Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова:

Є певні закони ведення війни. І за цими законами, якщо ми зараз не дамо відсіч агресору, то це може викликати процеси, які будуть сприяти нарощуванню його воєнного потенціалу. З іншого боку, якщо ми перестараємося з залученням власних сил, ми також можемо понести певні втрати, що позначатиметься на подальшому співвідношенні потенціалів нашого і РФ. Тому тут треба витримувати певний баланс, який залежить від реальної ситуації на фронті, яку знає лише військове і політичне керівництво. Це складне рішення, але ми не шукаємо простих шляхів, тому будемо перемагати тим, що є. До того ж, рішення залежить не лише від України, а й від того, як швидко нам надходить допомога. Тому не все залежить від нас. Отже, витримати цей баланс дуже важко, але максимально потрібно.