Зеленському час їхати в США і особисто просити ракети ATACMS, - британський полковник

Херсон, прикута увага до нього без перебільшення всього світу. Військові середовища, військово-політичне керівництво багатьох країн реагує і уважно вивчає ситуацію. Пролунали припущення, що, можливо, росіяни готують якусь пастку, йдеться про Херсон, але в будь-якому разі розуміємо, що з фізичної точки зору, з військової точки зору утримати правобережний плацдарм за теперішніх обставин вони би не мали змоги. Але історія надзвичайно складна.

Українська армія, зараз робить неймовірну роботу, захоплює зброю і техніку противника, включно з артилерією. Це дійсно досить показово і багато про що говорить. Тому що історично, як я колись казав, артилерія завжди була найсильнішою потугою російської армії і добре відпрацьовувала себе. Якщо артилерія не відводиться належним чином, як і зрештою все інше, то це означає, що управління артилерією й організація війська також розвалюється. А якщо розвалюється артилерія, то ситуація з організацією піхоти і батальйонів радше всього ще гірша. Донині вони насправді були досить успішними в застосуванні артилерії в цій війні. Це свідчить про те, що фактично армія розвалюється перед Херсоном. Люди припускають, що це може бути певна пастка, але це вже інше питання.

Я бачив відеозвернення міністра оборони Російської Федерації, військового злочинця - Шойгу. Він виглядав як побитий пес, але в теперішній ситуації його ніхто не почав критикувати. Пригожин, Кадиров починають хвалити його і Суровікіна. Ми розуміємо, що росіяни мають якийсь певний стратегічний план. Можливо вони справді не хочуть чіплятися за цей військовий плацдарм, тому що вони розуміють, що продовжувати наступ у напрямку Миколаєва вони не мають сили в теперішній момент, і вони запускають багато різних фальшивих сигналів про так зване перемир’я. Зрозуміло, що основна умова перемир’я - це звільнення наших тимчасово окупованих територій, але я більше ніж упевнений, що на теперішню хвилину росіяни мають певний військовий план.

Росія програє цю війну в тому вигляді, в якому вона є на даний момент. По-друге, вони б не робили цього, якби не мали якогось іншого наміру. Так що ж це за наміри? Найважливіше для Путіна зараз - це виграти час. Чому він цього прагне? Він домовився з Північною Кореєю про отримання зброї від неї. Він хоче отримати більше ракет від Ірану, і для цього йому знадобиться трохи більше часу. Йому потрібен час на підготовку мобілізованих солдатів, а також на переправу людей через Дніпро в Херсоні, яку за ніч зробити не вдасться. Очевидно, що це війна на смерть, це не та війна, в якій він відступає, тому що йому так хочеться, він робить це зі стратегічних причин. І ця стратегічна причина полягає або в тому, що він хоче, щоб війська атакували в іншому місці, де, на його думку, ми слабкі, або тому, що він хоче дозволити Україні отримати Херсон, а відтак з часом змусити міжнародне співтовариство сказати: "О, ви отримали Херсон, давайте припинимо вогонь зараз". Я думаю, що саме це він намагається зробити, тому що Путін бачить цю війну завжди в стратегічному ключі, можливо, більш міжнародному і більш стратегічному, ніж Україна. Тому Путін концентрується на тому, скільки позитивної енергії він зможе отримати для Росії від Франції, Німеччини та інших країн, а також від позитивно налаштованих до Путіна людей в Республіканській партії і декого в Білому домі.

Ситуація в зимі може бути катастрофічною для нашого цивільного населення. Це з одного боку військовий злочин, з другого боку - це частина сценарію великої тотальної війни, яку готує Путін. Не маючи змоги досягти реальних результатів на полі бою, він хоче винищувати нашу цивільну інфраструктуру. Для цього він збирається використовувати іранські балістичні ракети, так і наявні в нього Іскандери-М.

Що я почув з поїздки до аятоли, так це те, що Росія не отримала тих відповідей, на які сподівалась, що насправді Іран не збирається надавати стільки ракет і так швидко, як просила Росія, і що частина ракет насправді може прийти аж навесні. І це, звичайно, ще одна вагома причина, чому Путін гальмує війну - щоб перенести її на зиму. Він помилково вважає, що якщо він буде продовжувати атакувати інфраструктуру і міста, то це змінить ставлення українського народу, що лише доводить, як це було з перших днів війни, що він не розуміє ні психології, ні культури українського народу, який не збирається здаватися. Насправді, чим більше руйнувань він буде робити, тим важче йому буде виграти війну.

На вашу думку, якими симетричними заходами мала би послуговуватися Україна в теперішній ситуації, і чи загалом є відчуття, що Сполучені Штати допоможуть нам з далекобійними артилерійськими системами? Тому що війну треба закінчувати якомога швидше нашою перемогою, а без далекобійних систем, зокрема без ATACAMSів буде дуже тяжко.

Ви маєте рацію. Я думаю, що відповідь, яку ЗСУ дають зараз, а саме продовжують рухатися вперед атакуючи - це найкраща відповідь, яку ви можете дати. Тому що зараз якщо ви почнете обстрілювати російські території, то зіграєте на руку Путіну. І він тоді скаже, що це масштабна війна, що йому потрібна більша мобілізація, більше грошей, більше ресурсів.

Тому Україна зараз доволі успішно діє і повинна продовжувати діяти саме так, рухаючись вперед. Тому що ваш рух вперед - це насправді те, що приводить до тріщин в їхній системі. Російська армія на фронті дуже крихка і може легко посипатися.

Треба віднайти та вдарити по позиціях мобілізованих росіян, адже якщо вони почнуть тікати, то інші також за ними послідують.

Ситуація з ATACMS - це реальна проблема. Я не знаю чому, але хтось у Білому домі не хоче давати ці системи Україні. Чомусь вони не зовсім логічно думають, як ці системи змінять хід війни. Як каже генерал Бен Ходжес, "Росія не продемонструвала жодної здатності вдатися до чогось іншого, тож вони не наважаться на щось суттєве і після атаки системами ATACMS". ATACMS дозволили б Україні атакувати авіабази, командні пункти та логістику, які знаходяться в тилу. І всі ці три речі прискорили б закінчення війни.

Зараз настав час Зеленському їхати до Америки, і я сподіваюся, що ця теза набере широкого розголосу. Йому потрібно зустрітися з представниками Конгресу, з президентом Байденом і поговорити з ним віч-на-віч - не через Zoom, не в соціальних мережах, а саме віч-на-віч. Черчилль колись мусив теж це зробити. Він поїхав і пробув у США місяць, намагаючись донести всі свої аргументи, як можна виграти війну. Пора Зеленському взяти з собою кількох високопоставлених осіб, поїхати в Америку і аргументовано, віч-на-віч, пояснити, навіщо нам потрібні АТАСМС і що нам потрібно в майбутньому. З цього була б велика користь, тому що американська громадськість має побачити, що Зеленський - це жива людина, а не зображення з телевізора.

А наскільки Велика Британія буде зараз готова підтримувати Україну? Новий прем’єр Ріші Сунак спілкувався з президентом Зеленським та запевнив у своїй підтримці. Якщо говорити про реалії допомоги, зокрема про військові бюджети підтримки, наскільки Великобританія буде готова йти до кінця?

Великобританія піде до кінця. І в цьому немає жодних сумнівів. Там є величезна кількість людей, які розуміють, що ця війна стосується не лише України. Як ви знаєте, Путін вже розпочав військові дії проти Норвегії, Британії, Данії та Німеччини всередині їхніх країн. Люди починають розуміти, що ця війна далеко не торкається лише України, і Великобританія не зупиниться на досягнутому, оскільки вона готується і працює над тим, щоб бути готовою на випадок, якщо ця війна стане складнішою або пошириться на країни-члени НАТО. Деякі країни готуються не так старанно, як повинні, і як це робить Великобританія. Вони будуть підтримувати вас настільки, наскільки зможуть, доки Україна не виграє цю війну.

Я спілкувався з нашими бійцями, які зараз активно воюють на Донеччині. Вони вражені, тобто таке враження, що вони беруть участь у відбитті атаки зомбі. Росіяни женуть своїх свіжо відмобілізованих солдатів на наші позиції - це якісь сторінки з Зомбі-апокаліпсису. Чому поспішає Путін?

Він поспішає, тому що помирає. Будьмо відвертими. Путін помирає. У нього рак або щось інше, та він хоче побачити переможний кінець цієї війни, перш ніж помре. По-друге, справа в тому, що він може ще дуже довго набирати зомбі в лави своєї армії, і тому ми не повинні надавати йому підтримку, щоб отримати ще більше зомбі, атакуючи Росію. Нам слід сприяти стратегічному розділенню Путіна і Росії. Отже, Росія і російський народ повинні виступити проти Шойгу, Путіна та інших людей, і це стратегічна ціль, над якою повинні працювати і Офіс президента і Міністерство закордонних справ - працювати наполегливіше, тому що все це стосується певного вкладу в Росію, який може надходити з Ізраїлю, наприклад, де є багато росіян, а також від інших світових лідерів, яких потрібно переконати та насправді спробувати змінити парадигму всіх цих речей. Він поспішає, тому що розуміє, що часу в нього обмаль. Я хвилююся через зволікання, а також за те, щоб ЗСУ взимку не перестали воювати належним чином.

І саме тоді українська армія буде найсильнішою у порівнянні з російською. Тому зима - це наша можливість перемогти їх, і ми не можемо дати їм час зволікаючи, час на підготовку більшої кількості людей, більшої кількості техніки, час на отримання обладнання з Північної Кореї, адже Північна Корея має мільйонну армію, а це означає, що у них є багато обладнання, яке вони можуть передати Росії. Тому ми не повинні допустити, щоб у них був цей час. Наразі час має вирішальне значення і Путіну добре про це відомо.

Ви думаєте, що він поспішає? Я так не думаю. Він воює на Донбасі, активно обстрілюючи цей регіон тільки для того, щоб переконатися, що якомога більше українських солдатів залишаються на позиціях на Донбасі. І це найкраще місце для нього, щоб атакувати, тому що там у них великий бойовий досвід. Він буде продовжувати наступати, намагаючись утримати кордони Донецької області, щоб можна було заявити, що Донецьк тепер остаточно їхній. Це єдина причина, якою я можу обґрунтувати тамтешні активні атаки, якщо тільки Путін не знає чогось, чого не знаю я.

Історія про можливе використання Росією тактичної ядерної зброї, вона як священний олень - то з’являється, то зникає з порядку денного, але в будь-якому разі слід всерйоз готуватися і до подібних сценаріїв. Наш спільний знайомий, генерал-лейтенант Бен Годжес надзвичайно чітко озвучив певні сценарії, зокрема наголосивши, що значну частину збройних сил РФ можуть знищити в конвенційний спосіб, тобто за допомогою конвенційної зброї. Але це би де факто означало принципово нову світову ситуацію.

Я повністю погоджуюся з думкою Бена Годжеса з цього приводу, тому що Путін хоче виграти цю війну. Будьмо відвертими, він хоче перемогти. У той момент, коли Путін вдасться до застосування тактичної ядерної зброї, він суттєво зменшить свої шанси на перемогу, тому що це викличе засудження усього світу, сприятиме набагато більшій підтримці України, а також запустить реагування конвенційною зброєю, зокрема з боку Сполучених Штатів Америки.

Путін має справу з демократіями. Він не розуміє, що демократії неможливо залякати. Він думає, що інші країни такі ж як його Росія, і що всі люди думають так само, як і він. Він не розуміє свободи, демократії та сили рішучості Заходу, коли на нього тиснуть. Демократії не люблять програвати, тому що це означає не боротьбу з одним лідером, а боротьбу з усією країною. І люди не збираються здаватися лише тому, що Путін використає тактичну ядерну зброю.

Україна зараз входить в затяжну, зимову фазу війни. Розуміємо, що ми маємо готуватись до різних сценаріїв, але, на вашу думку, які би речі слід би було якнайшвидше поправити, чи можливо переосмислити деякі підходи?

Є кілька моментів. Перше - це уряд. Уряд повинен зрозуміти, що війна може перейти в затяжну фазу, і тому має почати працювати над тим, щоб зрозуміти, як змінити економіку. На даний момент уряд не дуже добре керує економікою. Занадто багато соціалізму і недостатньо підтримки підприємництва. Є багато таких сфер та підприємств, наприклад "Укроборонпром", у порівнянні з яким оборонна промисловість в Україні набагато ефективніша. Уряд повинен максимально підтримувати приватні ініціативи економічно, тому що вони сприятимуть збільшенню прибутків, сплаті податків, а країна матиме кращу зброю. Потрібне переосмислення всієї економіки і особливо економіки оборонних систем і оборонної промисловості.

По-друге, якщо це буде затяжна війна, нам потрібно готувати більше людей, а це означає, що потрібно навчати людей, солдатів, щоб частина солдатів могла покидати передову і йти на відпочинок. Це не означає, що вони перестануть бути в армії, просто солдати потребують дво- або тритижневої перерви, щоб відновитися психологічно і фізично перед тим, як повернутися назад. Треба думати про те, що буде, якщо нам доведеться вести довготривалу війну. Як нам самим виробляти більше техніки? Як нам самим тренувати більше людей? Як нам підготувати себе до тривалої тотальної війни? Я не думаю, що все йде до цього. Це не обговорюється, хоча, безумовно, є набагато більше людей, яких можна було б навчати, щоб надати армії більшої стійкості.

І третє - це те, що ми перемагаємо, і тому солдати на передовій повинні ризикувати тільки тоді, коли це справді необхідно. Бойова дисципліна понад усе. Воїни повинні залишатися живими, тому що ви не можете виграти війну, якщо ваші солдати продовжують гинути і отримувати поранення. Вони повинні залишатися живими і робити все можливе для цього, зводячи ризики до мінімуму, адже вони потрібні своїй країні, своєму народові. Це особливо важливо. Є багато дуже хоробрих людей, але нам не потрібні хоробрі мертві люди, вони нам потрібні живими - і це принципово.

І останнє: я вважаю, що потрібно серйозно переосмислювати уроки. Які уроки ми засвоюємо на фронті і як нам готувати більше офіцерів і сержантів? Ось чому я кажу, що нам слід повернути людей з передової і дати їм більш професійну підготовку - капітанам, майорам, полковникам та, навіть, командирам бригад, і ми повинні вибрати найкращих людей для майбутнього. Якщо буде затяжна війна, то командувати повинні лише найкращі офіцери, а не аби-хто, тому до відбору необхідно відноситися серйозніше по всій системі. Я знаю, і ви чули, що є ще деякі командири, які ховаються в своїх командних пунктах, у своїх бункерах, які не йдуть вперед з солдатами. Такі офіцери не повинні отримували підвищення, а лише справжні воїни, які виграють для нас цю війну. Якщо хочете приклад, перегляньте історії таких людей, як Моше Даян в Ізраїлі, через що він пройшов через і в чому його заслуга. Ось яких людей треба віднаходити, просувати та робити командирами. Це шлях до перемоги в затяжній війні. Обирайте найкращих людей, і вони виграють війну для вас.

Небезпека з Півночі, зокрема білоруський військовий плацдарм. Тут ідеться навіть не про залучення лукашенківських військових по стороні Російської Федерації, а радше про швидкість оперативного розгортання додаткових російських сил. Тут питання, чи вони загалом мають зараз вишколених військових для того, щоби намагатися розгортати наступ чи спробу наступу з Півночі?

Відповідь на це питання - ні. Ця армія дуже слабка з голови. У неї немає належної підготовки, і багато її обладнання вже передано Росії. Це не та армія, яка справді може напасти. І все ж це не означає, що їх не можуть змусити це зробити. Та я думаю, що відповідь на це питання - в руках Зеленського, і він повинен переконатися, що політично вся білоруська система, її уряд розуміють, що якщо Білорусь перетне кордон з Україною, то все - Україна вторгнеться в Білорусь та звільнить її від тих, хто при владі. Ми повинні чітко дати їм зрозуміти, що переходу кордону не повинно бути, що для них це не під силу, адже у них недостатньо військ, щоб це зробити розумно. Тож якщо ж вони нападуть, то буде набагато більше смертей як з боку росіян, так і з боку білорусів, і я не думаю, що білоруські солдати взагалі хочуть воювати з вами, насправді я впевнений, що цього вони не хочуть.

Хто, на ваш погляд, зараз керує російською армією? Путін? Колгосп у Генштабі? Собака Путіна? Шойгу? Пригожин? Хто зараз керує російськими військами?

Погоджуюся з вами. Хто там взагалі керує? Я не знаю. Я думаю, що це Путін або Путін просто так думає, але після всього побаченого я зовсім не впевнений. Цілком можливо, що керує собака Путіна, але як би там не було, у них бракує спроможності на рівні керівництва контролювати армію, так само як і контролювати солдатів. Все, що вони можуть зробити - це змусити їх йти і вмирати. У них закінчуються кваліфіковані офіцери, і це підтверджує ваші слова про зомбі-апокаліпсис. Вони б не робили цього, якби не мали сліпих офіцерів-поводирів, які не знають, куди ідуть і що роблять. Хто зараз керує російською армією? Це дуже хороше питання.