Злий Одесит: "Газова авантюра Кремля. За шантаж розплатяться росіяни?"

"Росія останніх років запам'яталася тим, що своїх цілей на міжнародній арені вона настійно намагалася досягти за допомогою тиску і відвертого шантажу. При цьому, в більшості випадків далеко не собі ж на користь, а якраз навпаки. І ситуація з енергетичною кризою 2021 року тому яскраве свідчення?", пише Злий Одесит, передають Патріоти України.

З метою змусити Європейський Союз зняти дію енергетичних директив щодо газопроводів "Північний потік – 1" і "Північний потік – 2" (який досі ще навіть не запущений), Росія організувала справжнісінький шантаж ЄС, зберігши виконання старих контрактів, однак не збільшуючи їх обсяги напередодні опалювального сезону.

Тобто, фактично, не порушуючи контрактних зобов'язань, але відмовляючись їх розширювати, Росія поставила Європу в становище обмежених енергетичних ресурсів напередодні зими. Адже річна норма споживання саме російського газу в ЄС становить від 180 до понад 200 млрд. кубометрів залежно від суворості зими. Нинішні обсяги поставок природного газу з РФ в ЄС не можуть забезпечити й близько навіть мінімального значення цього споживання.

З іншого боку, а заради чого весь цей епічний скандал, який лише погіршить становище Росії на міжнародній арені? Погіршить тому, що європейські ЗМІ вже відкрито називають Росію енергетичним терористом, а розігровка з Угорщиною, поставки до якої тепер здійснюються в обхід ГТС України, створять для Москви лише фінансові втрати, а не бодай якісь переваги.

А власне, вся суть епічного скандалу саме в енергетичній директиві, яка обмежує поставки газу в Європу по одному трубопроводу, одним постачальником на половину від пропускної здатності цього трубопроводу. Звучить трохи неоднозначно, а тому давайте на конкретних прикладах і реальних цифрах розберемося в ситуації.

Насьогодні поставки газу Газпромом в ЄС, крім транзиту через ГТС України, здійснюються по трубопроводах:

• "Північний потік 1" потужністю 55 млрд. кубометрів (пікове навантаження 62 млрд. кубометрів);
• "Ямал-Європа" потужністю 32,9 млрд. кубометрів (пікове навантаження 35 млрд. кубометрів);
• "Блакитний потік", потужністю 16 млрд. кубометрів, але переважно в Туреччину;
• "Турецький потік" потужністю 16 млрд. кубометрів, але також, в основному, на Туреччину і не на граничних потужностях.

Тобто, мінімальні можливості російської газотранспортної системи складають 120 млрд м³, а граничні 129 млрд м³.

Якщо буде запущено "Північний потік – 2" на повну потужність, то це ще додасть обсяг 55 млрд. кубометрів, що складе мінімум 175 млрд. кубометрів, а максимум 184 млрд. кубометрів. І, неймовірно, але можна буде обійтися без ГТС України! Чи..?

Насправді – ні. Не можна буде обійтися без ГТС України. І ось чому.

Насамперед, через яке місце, навіть в найкращому випадку, а саме – при роботі всіх газопроводів на максимумі своїх можливостей, пропхнути від 16 до 25 млрд. кубометрів і навіть більше?

Крім того, на сьогоднішній день "Ямал-Європа" завантажений на 1/3. "Блакитний потік" на 100%, а "Турецький потік" майже на 50% працює виключно на Туреччину, але не на Європу. Тобто південний напрямок сьогодні можна не брати до уваги за повноцінний, так само як і транзит через Білорусь до Польщі. Своєю чергою "Північний потік – 1" потрапив під дію енергетичних директив ЄС, а "Північний потік – 2" ще не введений у експлуатацію і невідомо коли це станеться і коли він буде виведений взагалі хоча б на половинчату потужність.

Тобто навіть з введенням у експлуатацію "Північного потоку – 2" Росія не зможе виконувати свої зобов'язання перед ЄС. Але і не це найголовніше.

Найголовніше те, що Росія до 2024 року повинна за будь-яких умов, навіть якщо через ГТС України взагалі не буде прокачування транзитного газу, оплачувати транзит відповідний 40 млрд. кубометрів. Виникає питання, навіщо потрібно було влаштовувати весь цей цирк з енергетичним шантажем, розкриваючи своє реальне, кістляве личко перед наївною європейською публікою, якщо ще щонайменше 3 роки ти зобов'язаний будеш виплачувати чарівну данину?

Дурість Росії межує з її дурістю. І наскільки б патово це все не виглядало, і наскільки б не шокувало цінами на газ, воно розкриває її реальну суть. Що вже точно Кремлю не на користь.

Ціни на газ падають. Як багато контрактів було укладено за спекулятивною, захмарною ціною? Сумніваюся, що багато. І навряд чи та кількість, що на хвилі паніки була укладена, зможе виправдати майбутні втрати Росії.

Не смішно, дівчатка, не смішно. А нерозумно. Нерозумно і безглуздо.

До речі, ціни на газ для росіян цього року зростуть відповідно до втрат Газпрому від нинішньої авантюри і навіть більше, щоб компенсувати втрати і транзит газу в Угорщину не через Україну, а куди більш довгим маршрутом з трьома країнами-транзитерами.