"Зараз в Україні почалися крики, мовляв, США здали наші інтереси і схвалили "Північний потік-2". Думаєте, могло бути інакше? UIF зробив з десяток аналітичних документів і рекомендацій на цю тему в останні роки", - пише директор економічних програм Українського інституту Анатолій Амелін на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"І зміну позиції США щодо "Північного потоку-2" можна пояснити декількома факторами:
1. Зміна зовнішньої політики США.
Перехід від односторонньої, американо-центричної політики з фокусом на двосторонній формат співпраці до колективної, багатосторонньої дипломатії. Адміністрація Джо Байдена одним із стовпів своєї зовнішньої політики зробила ставку на союзників у Європі, відновлення трансатлантичної єдності і посилення НАТО.
А для цього потрібні стабільні та взаємовигідні відносини із союзниками в Європі, які передбачають, серед іншого, пошук компромісів.
2. Небажання Вашингтона йти в пряму конфронтацію з ФРН.
Щоб зупинити "Північний потік-2", Сполученим Штатам очевидно необхідно було б вводити санкції не тільки проти росіян, але й проти кінцевих бенефіціарів проєкту в самій Німеччині. Це зачепило б німецький великий бізнес, і навіть державні установи.
Це призвело б до прямого конфлікту між двома країнами. Його Байден намагався уникнути, щоб не підірвати свою зовнішню політику і співпрацю з Німеччиною.
3. Пошук нового стратегічного балансу сил у трикутнику США-Європа-Росія.
США все більше фокусують увагу на глобальному суперництві з Китаєм і необхідності вирішувати внутрішні проблеми.
Це вимагає створення цілісної та міцної архітектури безпеки і пошуку нової рівноваги на світовій арені, які дозволяли б Штатам утримувати лідерство й успішно протидіяти впливу КНР.
Саме в межах цієї стратегії президент Байден запустив свій "стратегічний діалог" з Росією в кінці квітня після військової ескалації навколо України. Ймовірно, цей діалог передбачає як мінімум заморожування певних конфліктних моментів у відносинах з Москвою, а як максимум — пошук компромісів.
Цей комплекс факторів зумовлює високу ймовірність подальшого ослаблення або зняття санкцій, що дозволить спорудження та подальшу експлуатацію газопроводу "Північний потік-2".
Однак, навіть у разі заморожування проєкту на тривалий період, Україні слід готуватися до потенційного скорочення попиту на природний газ у ЄС, скорочення обсягів поставок з боку РФ, а, отже, — падіння ролі українського транзиту в майбутньому.
Підготовку до можливого завершення будівництва і запуску в експлуатацію газопроводу "Північний потік-2" слід здійснювати за кількома напрямами:
- проведення дипломатичної роботи зі спробами збереження санкцій проти "Північного потоку-2" і переконання країн ЄС в помилковості їх співпраці з Росією в енергетичному секторі.
- входження в переговори з приводу забезпечення транзиту по території України.
- арбітраж, спрямований на продаж російськими компаніями природного газу на східному кордоні України і оцінка можливого зловживання Росією монопольним становищем.
- нарощування газовидобутку в Україні.
- продовження роботи з поглиблення інтеграції українських газосховищ в європейський ринок природного газу.
- стимулювання виробництва низьковуглецевих газів.
- модернізація систем транспортування і розподілу природного газу в Україні.
- проведення дипломатичної роботи зі спробами збереження санкцій проти "Північного потоку-2" і переконання країн ЄС у помилковості їх співпраці з Росією в енергетичному секторі.
Чи трагедія те, що відбувається? Якщо не готуватися — так.
Але якщо ми знали про майбутній ризик і не готувалися, з кого питати?
Щоб резюмувати:
1. Ніхто крім самих українців не зацікавлений в успіху України та її благополуччі.
2. Великі країни завжди домовляться, якщо Україна не прагне бути суб'єктом, то завжди буде розмінною монетою у великих угодах.
3. Країни, що не мають свого плану майбутнього, завжди будуть ресурсом у чужих планах.
4. А значить, Україна повинна мати свій амбітний план регіональної суб'єктності.
5. І лідери, які це усвідомлюють, мислять стратегічно і готові його реалізувати".
У Запоріжжі внаслідок ракетного обстрілу, який РФ здійснила у суботу, 18 січня, вибуховою хвилею пошкоджений Свято-Андріївський кафедральний собор УПЦ МП. Військовий прокоментував, як "відреагували" представники собору. Про це військовослужбовець ЗСУ С...
Тенденція росіян щодо того, щоб здійснювати штурмові дії на цивільних автомобілях, мотоциклах чи навіть самокатах приховується зовсім не у тактиці, а у виснаженні парку військової техніки. Про це у своєму Telegram-каналі написав російський журналіст Ма...