Зробити з героїв "махновців" та самовільників, щоб відвести удар від президента: Чому главком ЗСУ Хомчак намагається перекласти вину на загиблого Журавля та його побратимів

Днями в інтерв'ю одному з українських видань головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак несподівано повернувся до теми трагічної загибелі українських військовослужбовців у зоні проведення Операції Об'єднаних сил влітку 2020 року, нагадують Патріоти України.

Той випадок неабияк сколихнув патріотично налаштовану громадськість, яка звинуватила у трагедії бездіяльність військового керівництва держави, зокрема, верховного головнокомандувача Володимира Зеленського. 28 липня під стінами Офісу президента навіть зібрався масовий мітинг, на якому батько загиблого Ярослава Журавля, Сергій, прокляв президента Зеленського "і все кодло навколо".

Але й на тому справа не завершилась. Сергій Журавель звернувся до суду з вимогою покарати верховного головнокомандувача Володимира Зеленського за бездіяльність, яка призвела до загибелі його сина.

За словами батька, перед цим він звертався до Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу генпрокурора з вимогою відкрити провадження, однак з обох відомств отримав "відписки". Тоді він звернувся до Печерського й Шевченківського райсудів Києва.

І 23 грудня 2020 року Печерський районний суд Києва задовольнив цю вимогу, зобов'язавши ДБР відкрити провадження щодо верховного головнокомандувача Володимира Зеленського.

На перший погляд дане інтерв'ю Хомчака виглядає спробою відвести удар від президента, змістивши акценти на інше. Під час розмови головнокомандувач ЗСУ не раз наголосив, що якби Красногрудь і Журавель самовільно не пішли у розвідку, трагедії б не сталося.

Версія Хомчака має право на існування. У зоні ООС бійці й справді самовільно ходять у розвідку – з власної ініціативи. Не часто, але таке буває.

Але також бувають і інші випадки – коли командири на місцях відправляють бійців у розвідку усними наказами, так би мовити, неофіційно. Особливо під час так званих "режимів тиші", коли розвідка офіційно заборонена. І тоді якщо щось трапляється, все виглядає саме так, як зараз описує Хомчак.

Як було у випадку з Журавлем – ми вже не дізнаємось. Будуть лише версії.

Слід визнати, що як би там не було насправді, а саме озвучена Хомчаком версія є найбільш зручною для Генштабу, адже вона знімає відповідальність з високого командування і її неможливо спростувати – всі безпосередні учасники тих подій, яких звинувачують у трагедії, загинули. Як співав Володимир Висоцький "И кто кого переживёт, тот и докажет, кто был прав, когда припрут".

І ще одне важливе питання залишається без відповіді: чому цю версію не повідомили одразу після того, як сталася трагедія? Через провал комунікації, чи тому, що її придумали лише нещодавно? На жаль, на подібні питання відповіді не отримуються ніколи.