ЗС РФ використовують ударні дрони-конструктори "Альоша": Що про них відомо (відео)

У Росії проект "Аляска" виробляє модульні дрони-камікадзе "Алеша", компоненти яких військові можуть змінювати прямо на полі бою, щоб виконувати різні завдання. Відеосюжет про це зробило російське ЗМІ Russia Today, повідомляють Патріоти України.

"Альоша" — це дрон коптерного типу з рамою, надрукованою на 3D-принтері, системою штучного інтелекту для донаведення на ціль. Але головною його особливістю є модульна конструкція.

Як кажуть розробники, вона дає змогу швидко замінити камеру з денної на нічну, для цього є відповідне місце в передній частині БПЛА. Заміною хвоста коптера можна змінити частоти керування. У будь-який момент до "Альоші" можна прикріпити котушку з оптоволокном, забезпечивши зв'язок, невразливий для засобів РЕБ — для цього в корпусі передбачені спеціальні отвори. Є також пластикові модулі для закріплення боєприпасів.

"Аляска" стверджує, що виробляє до 2400 таких дронів на місяць, а до кінця року планує збільшити темп до 18 000 одиниць. Російські війська використовують "Алеш" вже пів року.

Власник майстерні з Харківської області Юрій Абдула отримав від військових пошкоджений трофейний дрон "Алеша" і дослідив його. Зразку бракує камери та кількох частин пластику, які, ймовірно, втратилися при падінні, але цілий БПЛА має важити близько 900 грамів.

Корпус має форму порожнистого квадратного профілю, до якого болтами кріпляться промені з ребрами жорсткості. У верхній частині встановлено польотний контролер HAKRCF 405V2, всередину корпуса ставиться акумулятор, а дроти до моторів тягнуться зовні корпуса, для них передбачені пластикові гачки. Зовні є отвір для доступу до роз'єму USB Type-C. Варто звернути увагу на хвіст із антеною, яка передбачає керування на частоті 185 МГц. Для цього "Аляска" зробила по обидва боки дроти-промені довжиною 38,5 см.

Інженер українського підприємства "СокілСкай", яке виробляє FPV-камікадзе "Відьма-200", анонімно прокоментував Фокусу, що це хороша концепція, коли у бійця на фронті є можливість швидко заміняти модулі. До прикладу, група виїжджає на позицію, маючи 50 дронів і 100 комплектів різних відеопередавачів, антен, приймачів системи керування. Оператор запускає дрон для ураження цілі, розуміє, що частоту керування придушує РЕБ. Втративши БПЛА, він доповідає своєму відділенню і просить змінити канал зв'язку.

"Таким чином можна оперативно змінювати радіомодулі для того, щоб обходити заваду від РЕБ", — додав фахівець.

Так само можна взяти із собою додаткові камери. Може так статися, що підрозділ не встиг виконати задачу і залишити позицію, поки не стало темно, і залишається працювати уночі — з модульною конструкцією можна замінити денну камеру на нічну, яка коштує значно дорожче, прямо у польових умовах.

"Вони швиденько без участі інженерів з інженерів там без паяльника, без якихось додаткових інструментів зможуть перемкнутись на інший модуль, і це доволі таки перспективна історія", — додав інженер.

Якщо ж у бійців є модулі на стабілізацію для зависання у повітрі, то безпілотник можна швидко перетворити на ретранслятор сигналів, який збільшує дальність застосування ударних коптерів. Знявши антени ретрансляції, можна почепити систему скидання боєприпасів і бомбардувати цілі багато разів одним FPV-дроном, повертаючись за новими снарядами і замінюючи акумулятори.

Зазвичай для такої варіативності бойовій групі потрібно мати треба мати кілька типів дронів, зібраних під різні завдання. Маючи комплект змінних модулів, бійцям потрібно нести на позицію менший вантаж і швидко адаптуватися до умов. Втративши один дрон, можна швидко зібрати інший за наявності потрібних частин.

"Думаю, варто у цьому напрямку працювати, адже це дає велику гнучкість, можливість оперативно змінювати характеристики дрона під відповідні завдання. Бо ж робота з дронами буває різною. До прикладу, якщо це відбиття штурму, то використовуються невеликі дрони проти важкої техніки і піхоти. Якщо ж зупинили колону — далі можна добивати ворога скидами, а не відправляти камікадзе, бо таким чином можна зекономити апарати і досягти кращих результатів ураження", — прокоментував співрозмовник.

Є у модульних конструкцій і суттєвий недолік — чим більше прилад має різних деталей, які з'єднуються між собою, тим більша ймовірність виникнення проблем. Так по дорозі якийсь контакт може від'єднатися через вібрацію, і перестане працювати камера або зв'язок. Зараз виробники зазвичай зпаюють компоненти дрона між собою, що значно надійніше. "Модульність, скоріше за все, може дати переваги, але постає питання реалізації: наскільки надійно будуть зроблені кріплення і контакти модулів", — підсумував інженер.