
Фінансова ситуація в Україні ускладнюється: за підсумками восьми місяців 2026 року державний бюджет недоотримав значну частину запланованих доходів. За оперативними даними, до загального фонду без урахування грантів надійшло близько 1,7 трлн грн, однак план виявився невиконаним на 33,1 млрд грн. Майже половина цього відставання сформувалася лише у серпні — 15,6 млрд грн. Про це повідомила голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, передають Патріоти України.
Проблема полягає не лише в самій сумі недоотриманих коштів. За словами Підласи, найбільші недовиконання припали на низку ключових податків, які формують значну частину доходів держави.
Серед основних джерел доходів загального фонду за вісім місяців були імпортний ПДВ, податок на прибуток підприємств, ПДФО та військовий збір, ПДВ із вироблених в Україні товарів, кошти НБУ, акцизи, дивіденди держпідприємств, мито та рентні платежі.
Водночас за окремими напрямами план вдалося перевиконати. Зокрема, податок на прибуток підприємств приніс більше запланованого приблизно на 29,2 млрд грн, ПДФО та військовий збір — на 8 млрд грн, імпортний акциз — на 2,1 млрд грн, а рентні платежі — на 1,3 млрд грн.
Однак цього виявилося недостатньо, щоб компенсувати провал за іншими важливими статтями.
Найбільше відставання зафіксували за ПДВ із вироблених в Україні товарів — приблизно 35,6 млрд грн, або 14% від плану. Імпортний ПДВ недодав близько 23,8 млрд грн, внутрішній акциз — 12,1 млрд грн, а дивіденди та частина чистого прибутку держкомпаній — 11,6 млрд грн.
Таким чином, проблема має системний характер: одні джерела доходів дають більше очікуваного, але інші ключові податки суттєво відстають від планових показників.
Майже половина загального відставання за вісім місяців припала на останній звітний місяць. У серпні бюджет недоотримав 15,6 млрд грн порівняно із запланованими доходами.
Це привертає особливу увагу, оскільки йдеться вже не просто про накопичене відставання за кілька місяців, а про помітне погіршення виконання дохідної частини бюджету наприкінці літа.
На цьому тлі у Верховній Раді заговорили про необхідність жорсткішої економії та перегляду бюджетних видатків. Водночас саме по собі недовиконання доходів на 33,1 млрд грн не означає автоматичного скорочення всіх державних програм: остаточні рішення залежатимуть від подальшого виконання бюджету, запозичень та міжнародного фінансування.
Окреме питання — як Україна закриває потребу у фінансуванні на тлі недостатніх податкових надходжень.
За вісім місяців 2026 року від розміщення облігацій внутрішньої державної позики на фінансування загального фонду бюджету було спрямовано близько 317 млрд грн. Водночас Україна продовжує залучати міжнародну фінансову допомогу.
Роль внутрішніх запозичень залишається значною і в ширшому контексті. Міністерство фінансів повідомляло, що станом на початок серпня портфель ОВДП у власності фізичних осіб досяг 159,3 млрд грн — рекордного показника для внутрішнього ринку державних облігацій.
Тобто нестача бюджетних доходів не означає, що держава одразу залишається без грошей. Частину потреб можна покривати запозиченнями та міжнародною підтримкою. Але це збільшує залежність бюджету від доступності фінансування та здатності держави залучати кошти на внутрішньому й зовнішньому ринках.
Проблеми з виконанням бюджету спостерігалися і раніше. За даними Рахункової палати, у першому півріччі 2026 року фінансування державного бюджету також відставало від плану через, зокрема, нерівномірне надходження зовнішніх запозичень. Частину дефіциту фінансування тоді компенсували внутрішніми запозиченнями.
За перше півріччя державний і гарантований державою борг збільшився на 448,1 млрд грн і сягнув 9,49 трлн грн. Рахункова палата також звертала увагу на високу частку валютного боргу, яка підвищує залежність боргового навантаження від коливань курсу гривні.
Тому нове недовиконання доходів створює додатковий тиск на державні фінанси.
Наразі говорити про те, що через 33,1 млрд грн недоотриманих доходів держава неодмінно скоротить соціальні виплати, зарплати чи пенсії, було б передчасно. Бюджет має інші джерела фінансування, а його виконання може змінитися протягом наступних місяців.
Однак проблема змушує уряд і парламент уважніше переглядати пріоритети. Якщо доходи й надалі відставатимуть від плану, державі доведеться або збільшувати запозичення, або шукати додаткові надходження, або переносити та скорочувати частину запланованих видатків.
Особливо складним це питання є в умовах війни, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та безпеку.
Фактично ситуація з бюджетом-2026 зараз виглядає так: Україна продовжує отримувати трильйони гривень доходів і має доступ до внутрішніх та міжнародних джерел фінансування, але податкові надходження за низкою ключових напрямів виявилися нижчими за очікування. Якщо тенденція посилиться восени, тиск на державні фінанси зростатиме, а питання економії та пошуку додаткових ресурсів стане ще гострішим.
Фінансова ситуація в Україні ускладнюється: за підсумками восьми місяців 2026 року державний бюджет недоотримав значну частину запланованих доходів. За оперативними даними, до загального фонду без урахування грантів надійшло близько 1,7 трлн грн, однак...
Деякі українці можуть отримувати окрему виплату за особливі заслуги перед Україною. У 2026 році її розмір для однієї з категорій перевищує пʼять тисяч шістсот гривень на місяць, передають Патріоти України з посиланням на Пенсійний фонд України. Йдетьс...