​"А чого це всі накинулися на пана Шмигаля з його камінг-аутом работорговця. ​ Мине трохи часу - і кожен контракт на аутсорсинг буде узгоджуватись із відповідним чиновником", - Фурса

"А чого це всі накинулися на пана Шмигаля з його камінг-аутом работорговця. По-перше, чому тільки йому вся слава. Ви ж не думаєте, що це він сам придумав. Це явно якась креативна і харизматична натура. І ми пам'ятаємо мрію президента. То ж не прем'єр-міністром єдиним. А по-друге, нарешті в нас людино-центрична влада. Ми роками того чекали. Щоб чиновники думали про людей. Щоб будували свою діяльність навколо людей. І нарешті мрія здійснилася. Влада думає про людей. І мрії влади і людей співали", - пише у своєму блозі Сергій Фурса, передають Патріоти України, і продовжує:

"Ми часто казали, що влада не чує порад. Що влада не чує людей. І роками економісти кричали, що в сучасній економіці людина – це головний капітал. Що не так важливі вже природні ресурси чи географічне положення. Важливі люди. І влада нарешті почула. Нарешті влада мислить сучасними "економічними категоріями.

Але і свого не цурається. Як заповідав класик. Бо українськи традиції понад усе. Особливо ті, які ми пам ятаємо із сивоі давнини. В англійській мові є слово slave, що означає раб. І воно не випадново так схоже на словянина. Бо коли англосакси тіки підіймали голову, коли тіки створювали свою державність і формувалося їхня примітивна мова, то слав янськи раби були вже відомі по всій Європі. І ми чомусь забуваємо ті славні часи успішної експортно орієнтованої економіки Київської Русі, чомусь згадуючи тіки дружину якогось неписьменного французького короля. Ні, коли татари з монголами, чи монголи з татарами прийщли на наші землі, то вони вже були майже знелюднені. Бо до того часу роздроблена Киівська Русь мала багато князів великих мислителів і економістів, а також талановитих вояк. Які лишень іноді ходили набігами на буржуів з Візантії, а переважно воювали один з одним. І після кожного такого славетного походу переможець отримував не тіки славу, але й купу полонених рабів. Яких відразу поставляв на зовнішні ринки. В результаті, краіну наповнювала експорта виручка. Як зараз і вимагають від влади.

Отже, що ми бачимо? Що нарешті влада має стратегічну стратегію, яка базується на поєднанні сучасних економічних течій і українських традицій. Ми знайшли свій справжній унікальний украінський шлях. А скоріш повернулися до нього, як повертаємося зараз до міцних господарників, запрошуючи іх очолювати податкову чи митницю. Бо влада має силу визнавати помилки і шукає того, кто є справжнім носієм української економічної думки.

І це лише початок. Не треба соромись. Досить дозволяти зухвалому Заходу нещадно експлуатувати украінців. Досить. А хіба програмісти та інші АйТішнікі гірші за сезонних робітників? Іх також експлуатують. Вони також працюють на когось, виконуючи принизливі завдання аутсорсингу. І влада завжди дивилася на це крізь пальці. Досить. Українська держава виростила і виплакала цих спеціалістів не для того, щоб якісь там Сорос чи Біл Гейтс наживався на них, не сплачуючи нічого до українського бюджету. Як вони сміють? Мине трохи часу і кожен контракт на аутсорсинг буде узгоджуватись із відповідним чиновником. Тим паче, в нас вже є міністерство цифрової трансформації. Треба щоб вони почали працювати вже на користь держави. Яка має піклуватися про своіх. Не дозволяти експлуатацію.

Це справжня державницька позиція. З часом, чим раніше тим краще, має бути створений УкрСпецЗаробітчаниПостач, державний монополіст, який професійно буде опікуватися трудовими мігрантами і іншими українцями, яких безбожно експлуатують на заході. У нас достатньо міцних професіоналів, які здатні поставити це на поток. Багато кадрів досі перебувають під тягарем люстрації, але це тимчасово. Краіні потрібні професіонали. Країні, яка нарешті стала людино центрична".