Без джерел фінансування декарбонізація в Україні перетвориться на деіндустріалізацію, - експерт

Перехід металургії, цементної, хімічної промисловості на низьковуглецеві технології потребує інвестицій, яких в Україні немає. Прагматичний підхід до декарбонізації є потрібною умовою для збереження промисловості країни. Про це заявив голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації (EBA), директор GMK Center Станіслав Зінченко, повідомляють Патріоти України з посиланням на сайт EBA.

"У публічних дискусіях на рівні міністерств, експертів і радників від міжнародних партнерів декарбонізація економіки часто зводиться до розмов про зміну клімату, амбітні цілі зі скорочення викидів і "єдиний правильний" дизайн кліматичного регулювання як у Європейському союзі (ЄС). Такий підхід є дуже однобоким і не враховує цілей сталого розвитку. Досягнення кліматичних цілей не може відбуватися за рахунок скорочення економіки, деіндустріалізації, зубожіння населення й розвалу інфраструктури. Відверто кажучи, незаконні вирубки та зменшення кількості лісів, викиди від старих автівок у містах дають більший приріст викидів CO₂ в Україні, ніж промисловість", – зазначив експерт.

За його словами, процес декарбонізації дорогий і потребує масштабних інвестицій. "Лише модернізація української металургії для переходу на низьковуглецеві технології оцінюється у €12 млрд. Загальна потреба в інвестиціях для виконання кліматичного плану НВВ [національно визначеного внеску] на 2021–2030 роки, за даними Міндовкілля, становила €102 млрд, і нинішні оцінки будуть іще вищими. Водночас зростання вартості енергії, воєнні ризики, падіння промислового виробництва й руйнування інфраструктури роблять такі інвестиції практично недосяжними без підтримки міжнародних партнерів. Навіть країни ЄС, маючи доступ до дешевих кредитів і потужних фінансових інструментів, відкладають або переглядають "зелені" проєкти – для України ці виклики збільшуються в рази", – зазначив Зінченко.

Він підкреслив, що впровадження вимог декарбонізації без належного фінансування призведе до деіндустріалізації. Підприємства, які не зможуть профінансувати модернізацію, будуть змушені скорочувати виробництво або повністю зупинятися. "Стратегія декарбонізації не може обмежуватися встановленням обмежень і підвищенням вуглецевих платежів. Потрібна чітка фінансова архітектура: довгострокові дешеві кредити, гарантії, субсидії та спеціальні фонди для великої промисловості, де "вхідний квиток" у "зелену" трансформацію починається з €1 млрд. Наявні інструменти міжнародної підтримки, зокрема Ukraine Facility, зосереджені переважно на малому і середньому бізнесі й не здатні забезпечити модернізацію ключових промислових підприємств", – заявив Зінченко.

Він підкреслив, що для роботи промисловості України формуванню зобов'язань із декарбонізації має передувати визначення доступних ресурсів, механізмів залучення коштів і реалістичних інструментів підтримки підприємств.

"Декарбонізація має стати шляхом до модернізації економіки, а не до її руйнування, і вирішальним фактором тут є фінансування. Без нього "зелений" перехід ризикує перетворитися на небезпечний експеримент із тяжкими соціально-економічними наслідками", – резюмував Зінченко.