Бізнес боїться наймати нових людей: Російські атаки створили парадокс на ринку праці України

Російські атаки по українській інфраструктурі та бізнесу дедалі сильніше позначаються не лише на виробництві й логістиці, а й на ринку праці. На тлі знищення складів, пошкодження підприємств, перебоїв із постачанням та посилення безпекових ризиків компанії стали обережніше відкривати нові вакансії та розширювати штати. Про це заявив заступник голови Національного банку України Володимир Лепушинський, передають Патріоти України.

За його словами, скорочення попиту на працівників відповідає загальній тенденції до погіршення ділової активності. Коли підприємство втрачає виробничі або складські потужності, стикається з проблемами логістики та не може прогнозувати подальший розвиток через безпекову ситуацію, воно змушене відкладати розширення.

Тобто бізнес може мати потребу в людях, але водночас не наважуватися наймати нових працівників через ризики та невизначеність.

Найбільше скорочення очікує промисловість

Показовими стали результати серпневого опитування підприємств. Лише будівельний сектор очікував збільшення кількості працівників.

Натомість підприємства промисловості, торгівлі та сфери послуг прогнозували скорочення чисельності персоналу. Найпесимістичніші очікування зафіксували саме у промисловості.

Це особливо важливо для української економіки, оскільки виробничі компанії одночасно стикаються з двома протилежними проблемами: їм складно розширювати діяльність через війну, але водночас вони не можуть повноцінно працювати без необхідної кількості працівників.

Дефіцит кадрів нікуди не зник

Попри зниження кількості вакансій, проблема нестачі працівників залишається однією з головних перешкод для українського бізнесу.

Лепушинський зазначає, що ситуація на ринку праці фактично відображає загальний стан економіки: компанії стали обережнішими з наймом через посилення безпекових ризиків, однак боротьба за вже наявних працівників триває.

У результаті виник парадокс: роботодавці одночасно скорочують активність у наймі та продовжують відчувати гостру нестачу кваліфікованих кадрів.

Для частини підприємств головним обмеженням виробництва стає вже не відсутність замовлень, а фізична нестача людей, здатних виконувати необхідну роботу.

Російські удари руйнують робочі місця та логістику

Однією з причин такої ситуації стали масштабні удари по українських підприємствах і логістичній інфраструктурі.

Особливо серйозних втрат бізнес зазнав після масованої атаки в ніч на 5 серпня. Тоді були знищені або серйозно пошкоджені великі складські та розподільчі центри низки компаній.

Серед них — складський комплекс Rozetka у Броварах, який, за повідомленнями компанії, не підлягає відновленню. Також були пошкоджені або знищені об'єкти «Епіцентру», «Нової пошти», «Сільпо», Puma, Intertop, Bosch та інших компаній.

Наслідки таких атак виходять далеко за межі безпосередніх матеріальних збитків. Знищення складу або виробничого об'єкта може призвести до зупинки частини операцій, проблем із постачанням, перенесення виробництва та оптимізації штату.

Зокрема, Rozetka після знищення великого складського комплексу заявила про скорочення штату.

Нові удари продовжують тиснути на бізнес

Проблема не обмежилася серпневими атаками. Наприкінці серпня та на початку вересня російські удари продовжили завдавати шкоди українській логістиці та підприємствам.

Були пошкоджені склад Auchan, термінал «Нової пошти» в Одеській області, склад Varus на Київщині, розподільчі центри Dnipro-M та «Аврора». Окремі атаки призвели до пожеж і пошкодження інших складських об'єктів.

Також повідомлялося про удари по підприємствах та виробничій інфраструктурі. Деякі компанії змушені були призупиняти виробництво через погіршення безпекової ситуації.

Окремою проблемою залишається фармацевтична логістика: російські атаки пошкодили великі склади з медикаментами та фармацевтичною продукцією.

Що це означає для українців

Ситуація не означає, що робота в Україні масово зникає. Однак ринок стає більш нерівномірним.

У секторах, де підприємства продовжують працювати та розширювати виробництво, попит на людей залишається високим. Водночас компанії, чиї потужності або логістика постраждали від атак, можуть заморожувати найм, скорочувати витрати або оптимізувати персонал.

Тому український ринок праці зараз одночасно характеризується дефіцитом працівників і зниженням готовності бізнесу активно наймати нових людей.

За оцінкою НБУ, подальша динаміка зайнятості значною мірою залежатиме від того, наскільки сильно безпекові ризики впливатимуть на роботу підприємств, їхні інвестиційні плани, виробництво та логістику.