Буде удар по кишені! Українцям спрогнозували ціни на популярну категорію продуктів

Експорт вершкового масла залишається ключовим фактором, який формує закупівельні ціни на молоко і, відповідно, вартість молочних продуктів в українських супермаркетах. Через падіння світових цін і скорочення експорту швидкого здешевлення для споживачів ринок поки не обіцяє. Про це повідомляє Інфагро. У першій половині року українські виробники отримали суттєвий імпульс завдяки активному експорту вершкового масла, передають Патріоти України.

Високі світові ціни та стабільний попит за кордоном дали змогу наростити продажі, а разом із цим підвищити закупівельні ціни на молоко-сировину. Для фермерів це означало зростання доходів, а для переробників – дорожчу сировину.

Однак цей ефект мав і зворотний бік. Подорожчання молока призвело до поступового зростання цін на більшість молочних продуктів на внутрішньому ринку. Українські споживачі дедалі частіше стикалися з вищими цінниками на масло, сир та іншу молочну продукцію, навіть попри обмежену купівельну спроможність.

Ситуація змінилася досить швидко. Наприкінці року світові ціни на вершкове масло пішли вниз, що одразу вдарило по доходах українських виробників. Закупівельна вартість молока знизилася, а експортні продажі втратили привабливість. Упродовж кількох місяців виробництво масла працювало фактично зі збитками через слабкий зовнішній попит.

Попри це, за підсумками всього року галузі вдалося зберегти загальну прибутковість. Більшу частину року експортні ціни залишалися високими, що забезпечило середній рівень виручки, значно вищий, ніж у попередні роки. Саме цей фактор частково компенсував фінансові втрати кінця року.

Важливу роль у зростанні експорту відіграв доступ до ринку Європейського Союзу без мит і квот протягом тривалого періоду. Зазначається, що це дозволило українським компаніям активно нарощувати поставки та закріпитися на нових каналах збуту.

Втім, нині ситуація кардинально змінилася. Запровадження квот і ліцензування, а також зниження привабливості цін фактично призвели до зупинки експорту масла до ЄС. У відповідь виробники змушені переорієнтовуватися на ринки сусідніх країн, зокрема пострадянського простору.

Показово, що на внутрішньому ринку масло зараз продається дешевше, ніж на експорт у низку таких країн. Водночас учасники ринку не бачать ознак швидкого відновлення цін і не виключають подальшого погіршення ринкової кон’юнктури найближчим часом.

Окремою проблемною зоною залишається український ринок сиру. Минулого року він працював під суттєвим тиском імпорту. Лише небагатьом виробникам вдалося покращити фінансові результати, тоді як більшість змогла лише втримати обсяги виробництва на попередньому рівні.

Імпорт твердих і напівтвердих сирів з Європейського Союзу продовжував зростати, посилюючи конкуренцію на внутрішньому ринку. За оцінками аналітиків, вплив імпорту дедалі більше обмежує можливості розвитку вітчизняних виробників і зменшує їхню частку продажів.

Позитивним винятком став сегмент плавлених сирів. Поставки цієї продукції з-за кордону майже не зросли, що дозволяє українським компаніям утримувати відносно стабільні конкурентні позиції.

Експорт сиру з України за підсумками року дещо зріс, але це зростання було нерівномірним і фактично забезпечене лише одним великим оператором. Загалом експорт не зміг компенсувати збільшення імпортних поставок.

На початку нового року цінова ситуація на внутрішньому ринку сиру істотно не змінилася. Прайсові ціни на традиційні напівтверді сири залишаються стабільними, однак зростає частка акційних продажів із суттєвими знижками, що свідчить про слабкий попит.

Експортні ціни на напівтверді сири також майже не змінюються. Учасники ринку не очікують помітного пожвавлення експорту найближчим часом, хоча коливання курсу гривні можуть певною мірою вплинути на баланс між імпортом та внутрішнім виробництвом.