Столиця могла б перейти до обмежень електропостачання тривалістю не більше чотирьох годин на добу вже за три дні, а повністю відмовитися від графіків — ще за три-чотири дні. Проте постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру не дозволяють стабілізувати ситуацію. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко, передають Патріоти України.
За словами експерта, із серпня російські війська практично щодня атакують високовольтні підстанції, які забезпечують електроенергією Київщину. Через численні пошкодження енергетикам доводиться відновлювати обладнання, яке згодом знову потрапляє під удари.
Харченко пояснив, що без нових атак ситуація могла б покращитися досить швидко.
«Якби не було нових атак, я б сказав, що за три дні Київ перейде в режим, коли в місті буде максимум чотири години обмежень на добу. А ще за три-чотири дні обходились би взагалі без обмежень. Але в нас такої розкоші немає, бо удари наносяться щоденно», — зазначив він.
За оцінкою експерта, приблизно раз на тиждень відбувається середня хвиля атак, а раз на три тижні — масштабніша.
Ще однією серйозною проблемою столиці є майже повна відсутність власної генерації. Після руйнування генеруючих потужностей у січні 2026 року внутрішнє виробництво електроенергії в Києві скоротилося до мінімального рівня.
Нині всі наявні потужності разом виробляють менш ніж 100 МВт. Цього недостатньо навіть для повного забезпечення критичної інфраструктури міста.
Водночас за нинішніх погодних умов Київ споживає приблизно 1–1,2 ГВт електроенергії. Якщо температура опуститься до -10…-12°C, потреба може зрости до 1,8–2 ГВт. Загалом на столицю припадає 12–15% усього споживання електроенергії в Україні.
Харченко вважає, що ситуацію значно полегшила б наявність власної генерації потужністю хоча б 700–800 МВт. У такому разі внутрішнє виробництво могло б частково компенсувати пошкодження високовольтних мереж і пом’якшувати наслідки російських ударів.
Швидко розв’язати проблему енергетичної залежності столиці не вдасться. За оцінкою Харченка, приватним інвесторам знадобиться приблизно 3–3,5 року, щоб побудувати генеруючі потужності на 700–800 МВт.
Державі реалізувати такі проєкти може бути ще складніше через бюрократичні процедури.
Тим часом ситуація в українській енергосистемі залишається напруженою. 3 листопада в «Укренерго» повідомили про одну з наймасштабніших атак на енергетичну інфраструктуру. Лише протягом 2 листопада російські війська понад 20 разів цілеспрямовано атакували енергооб’єкти, завдавши значних пошкоджень.
Найбільші перебої з електропостачанням після попередніх ударів фіксували в Київському регіоні та Дніпрі. Загроза тривалих відключень також зберігалася для Одеси, Харкова та прифронтових областей.
Столиця могла б перейти до обмежень електропостачання тривалістю не більше чотирьох годин на добу вже за три дні, а повністю відмовитися від графіків — ще за три-чотири дні. Проте постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру не дозволяють ста...
Національний банк України прогнозує подальше прискорення інфляції до кінця 2026 року. За оцінками регулятора, споживчі ціни зростуть на 12,5%, однак уже наступного року темпи подорожчання товарів і послуг почнуть сповільнюватися. Про це йдеться в Інфля...
