В Україні понад 60% житлового фонду становлять будинки, зведені до 1970 року. Значна частина таких споруд потребує оновлення через зношені конструкції, застарілі комунікації та низьку енергоефективність. Водночас масового знесення хрущовок не планують: основним підходом має стати реконструкція та модернізація, передають Патріоти України.
Власникам квартир у будинках, які все ж визнають непридатними для відновлення, можуть запропонувати грошову компенсацію або тимчасове переселення до житла з маневрового фонду.
Про це розповіла голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі медіа.
За словами Шуляк, понад 60% житлових будинків в Україні збудували до 1970 року. Майже 40% припадає на споруди, які звели ще до 1960-го.
До початку повномасштабного вторгнення в країні налічувалося понад 30 тисяч об’єктів застарілого житлового фонду. Понад 10 тисяч із них становили хрущовки — типові багатоквартирні будинки радянського періоду.
Серед основних проблем таких споруд:
За оцінкою парламентарки, для значної частини старих будинків нормативні строки експлуатації фактично вичерпалися. Тому питання їхнього оновлення потребує комплексного вирішення.
Олена Шуляк наголосила, що масового знесення старих багатоповерхівок не планують.
«Ніхто нічого зносити не збирається. Ми дійсно активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроєкт щодо неї вже ухвалено. Але питання реновації застарілого житлового фонду, зокрема хрущовок, хоч і пов'язане з житловою політикою напряму, однак потребує окремо виписаного законодавчого підґрунтя», — пояснила вона.
Залежно від технічного стану будівлі можуть застосовувати різні способи оновлення:
Повний демонтаж розглядатимуть лише у випадках, коли відновлення будинку буде технічно неможливим або економічно недоцільним.
За словами Шуляк, одним із критеріїв для такого рішення може бути втрата понад 60% первісного стану об’єкта.
Ще одне важливе питання — механізм ухвалення рішення про реновацію. Наразі обговорюється необхідність отримання підтримки на рівні 70–75% власників квартир у будинку.
Якщо споруда не набере потрібної кількості голосів, її не включатимуть до програми комплексного оновлення відповідного кварталу.
Водночас остаточний порядок голосування ще потрібно законодавчо врегулювати. Зокрема, мають визначити, хто організовуватиме обговорення, як ухвалюватимуть рішення та яким чином захищатимуть інтереси власників.
Шуляк наголошує, що реформа не повинна стати механізмом примусового переселення людей або позбавлення їхнього майна.
Окрему увагу в майбутньому законодавстві планують приділити захисту майнових прав мешканців. Попередньо передбачено два основні варіанти для власників квартир, будинки яких реконструюватимуть.
1. Грошова компенсація.
Власник зможе отримати грошове відшкодування та відмовитися від квартири в будинку, який планують оновлювати. Такий варіант може підійти тим, хто не хоче чекати завершення робіт або планує придбати житло в іншому місці.
2. Тимчасове переселення.
На період реконструкції мешканцям можуть надати помешкання з маневрового житлового фонду. Забезпечувати людей таким житлом має місцева влада.
Водночас конкретні розміри компенсацій, порядок переселення та інші гарантії для власників ще мають визначити на законодавчому рівні.
Законодавчу основу для оновлення застарілого житлового фонду намагаються сформувати вже кілька років.
Ще у 2021 році зареєстрували законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду. У вересні 2022 року Верховна Рада підтримала його в першому читанні, однак після початку повномасштабного вторгнення подальше опрацювання документа призупинили.
Тепер парламент повертається до роботи над законопроєктом, щоб підготувати його до другого читання. Документ має визначити правила проведення реновації, повноваження місцевої влади, механізми ухвалення рішень і гарантії для власників нерухомості.
Під час підготовки реформи також вивчають досвід інших європейських країн, зокрема Німеччини, Польщі та держав Балтії, де використовували пільгове кредитування, субсидування й термомодернізацію багатоквартирних будинків.
Отже, наразі йдеться не про негайне знесення хрущовок, а про підготовку законодавчих правил для поступового оновлення старого житлового фонду. Остаточні умови реконструкції, компенсацій і переселення залежатимуть від норм, які ще мають затвердити.
В Україні понад 60% житлового фонду становлять будинки, зведені до 1970 року. Значна частина таких споруд потребує оновлення через зношені конструкції, застарілі комунікації та низьку енергоефективність. Водночас масового знесення хрущовок не планують:...
Річна інфляція в Україні у жовтні прискорилася до 11% проти 10% у вересні. Національний банк України наприкінці жовтня підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Про це повідомляє Нацбанк, передають Патріоти України. У місячному вимірі ціни зросли...
