Держборг України перевищив 9,5 трлн грн: Скільки країна винна та чому борг став "дешевшим"

Державний та гарантований державою борг України станом на кінець липня становив 9,57 трлн грн, або 214,2 млрд доларів. За один місяць його обсяг збільшився приблизно на 81,3 млрд грн,

Основною причиною зростання, як і в попередні місяці, залишається міжнародне фінансування. У липні Україна отримувала кошти від міжнародних фінансових партнерів, зокрема Міжнародного валютного фонду та Світового банку. Крім того, збільшився портфель облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

Водночас сам розмір державного боргу не дає повної картини щодо боргового навантаження. Важливими показниками є те, під який відсоток Україна залучає кошти та коли їх потрібно повертати.

За останній рік ситуація за цими параметрами покращилася. Середньозважена ставка державного боргу знизилася з 4,91% до 4,4%, тобто запозичення в середньому стали дешевшими.

Одночасно середній строк до погашення збільшився з 12,39 до 13,06 року. Це означає, що Україні не доведеться повертати або рефінансувати значну частину боргів у короткі проміжки часу.

Близько 64,4% державного боргу становлять пільгові позики від міжнародних партнерів. Найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз.

Таким чином, попри збільшення загального обсягу боргу, його структура наразі має важливе значення: більша частина фінансування залучається на відносно вигідних умовах і на тривалий термін.

В умовах повномасштабної війни запозичення дозволяють державі забезпечувати фінансування соціальних та інших критично важливих видатків, тоді як власні доходи бюджету передусім спрямовуються на оборону.

Водночас зростання боргу означає майбутні зобов'язання для держави. Навіть пільгові кредити необхідно буде повертати, тому важливо, щоб нові запозичення були економічно обґрунтованими.

Одним із пріоритетів мають залишатися грантові кошти, які не створюють такого боргового навантаження. Якщо ж Україна залучає кредити, бажано, щоб вони були довгостроковими, мали низькі відсоткові ставки та передбачали відтермінування виплат.

Показовим прикладом того, як країни можуть десятиліттями працювати з великими воєнними боргами, є Велика Британія. Після Другої світової війни її державний борг сягав близько 270% ВВП. При цьому останні платежі за післявоєнними кредитами США та Канади країна здійснила лише у 2006 році.

Цей приклад демонструє, що великі боргові зобов'язання, накопичені під час масштабних воєнних потрясінь, можуть погашатися протягом десятиліть — поступово, у міру відновлення економіки та збільшення її доходів.

Для України ключовим завданням після завершення війни буде створення умов для економічного зростання, яке дозволить обслуговувати та поступово скорочувати боргове навантаження без надмірного тиску на бюджет.

Тож сам факт того, що державний борг України перевищив 9,5 трлн грн, не означає автоматично початку боргової кризи. Важливо враховувати його структуру, вартість запозичень, строки погашення та умови кредитування.

Водночас накопичення боргів залишається серйозним довгостроковим викликом. Від того, наскільки вигідними будуть нові позики та наскільки ефективно держава використовуватиме залучені кошти, залежатиме, наскільки легким або важким буде їхнє погашення після війни.