Долар по 20 або 28? Радник Зеленського пояснив, що відбувається з гривнею

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера і радник президента України Володимира Зеленського Олег Устенко розповів про те, як йдуть справи з національною валютою України, чого чекати далі й чим може обернутися для країни спекулятивне скуповування боргових розписок Міністерства фінансів, повідомляють Патріоти України.

Наводимо пряму мову:

Я б ось що сказав, моє розуміння ситуації: курс точно так само визначається, як і ціна будь-якого товару. Є попит – є пропозиція. Для того, щоб ми з вами чекали якогось грандіозного зміцнення гривні, додаткового зміцнення гривні, ну якихось таких відміток, тоді треба негайно припустити додаткове закачування валюти в країну. Закачування валюти в країну має відбутися або може статися за трьома основними напрямками. Перше великий напрямок – це різке збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, чого я б не чекав до кінця року. Я очікую, що є покращання сприйняття України, до того ж різке сприйняття після відходу корумпованої колишньої адміністрації, яка очевидно тепер вже, мені здається, ні в кого вже не залишилося ілюзій, на Заході та серед інвесторів займалася швидше окозамилюванням, ніж проведенням реальних якихось реформ, тому що попри їхню риторику про те, що бізнес-клімат у країні поліпшується, притоки іноземних інвестицій зменшувалися і зменшувалися. Не зважаючи на ось цю риторику, зміни ставлення до України, все одно я залишаю свій прогноз щодо притоку прямих іноземних інвестицій на рівні близько двох мільярдів доларів за поточний рік. Я не вірю, що так швидко відбудеться зміна. Зміна ставлення відбулося і відбувається до України на позитивне. Але просто зміни відношення для мене недостатньо. Я хочу бачити притоки грошей. А притоки грошей збільшаться, але до кінця року вони не можуть швидко збільшитися за статтею прямі іноземні інвестиції. Наступний рік – це вже інша історія. На цей рік я ось так бачу ситуацію.

Друге, чому б ми могли отримати додаткові притоки іноземної валюти – це кредити, якими б нас почали завалювати. Але і тут я не бачу такого різкого кредитного буму для України. Я бачу можливість збільшення кредитного ресурсу для України, можливо, навіть для українського приватного сектора. Я вірю, що український приватний сектор раптом отримав можливість розблокувати свій доступ на зовнішні ринки запозичення капіталу, ринки все ще не дуже сприятливі, але вони вже мало не на 30 відсотків стали більш сприятливими для українського позичальника, принаймні з часу попередньої адміністрації. Фактично всі події, які відбувалися в Україні і які так сильно критикувалися минулою адміністрацією, вони в реальності сприймалися ну дуже скромно, якщо сказати, то вкрай прихильно інвестиційним співтовариством. Але знову таки я не вірю в різкі збільшення кредитного ресурсу до кінця року. Вони можуть відбуватися протягом цього року, але за шість місяців я не вірю, що буде колосальний сплеск.

Ще одне, чому б я очікував сплеску грошей в Україну – це щось, що повинно залежати від наших заробітчан. Але від них притоки і без того великі, і я не вірю, що зараз вони ще більше збільшаться. Всякі міркування з приводу того, якщо Зеленський переможе, ми негайно виїдемо з цієї країни, залишилися просто в колишній риториці виборчої кампанії. Я думаю, навіть багатьом хто робив подібного роду заяви під час передвиборчої кампанії або виборчої кампанії просто вже соромно. Тому що риторику, яку ми від них чули – “тепер я відразу поїду з цієї країни” – мені здається, що це вже просто історія. Для того, щоб у нас збільшилися подібного роду remittance (перекази від заробітчан, – ред.) треба було, щоб ці 25%, які заявляли про свій негайний виїзд або, принаймні, частина з них виїхала і почала перераховувати сюди гроші. Але це теж навряд чи відбудеться. Ось чому я і за статтею remittance не очікував би збільшення грошей в іноземній валюті в Україні.

Ба більше, мені здається, що відбувається як мінімум уповільнення еміграції з України, як максимум я б очікував поліпшення ситуації. Але от приватні розмови мої, принаймні, з колом професіоналів, але це дуже окрема група людей. Не так багато у мене є очевидського життя, але ті, які я вів протягом останніх декількох тижнів, я б сказав, що є взагалі зацікавленість у поверненні, якщо враховувати, що йдеться про людей як мінімум з грошима то я б сказав, що можливе закачування додаткової валюти від цих людей, якщо вони відкриють свій бізнес тут. І це, я так розумію, на що розраховує в своїй економічній логіці президент Зеленський, що ці люди почнуть повертатися, він запрошує повернутися. Але знову таки я не очікую, що це відбудеться трохи чи не до кінця цього року. Тому такого великого припливу валюти в країну до кінця цього року, у порівнянні з тим, які б я бачив, скажімо, місяць тому, я не вірю.

А що стосується попиту на валюту, він залишається незмінним. Можливо, зменшиться він тільки за статтею населення. Населення, яке вже явно припинить хвилюватися і панікувати, воно скоріше всього послабило попит на валюту, що може впливати на зміцнення гривні. Я не кажу, що це все не відбудеться у більш довгостроковій перспективі, це може статися і це швидше за все відбудеться. Це пов’язано не тільки з позитивними моментами, але з цілою низкою ризиків для нас, але це просто дуже серйозна тема, яку реально треба описати в більш розлогій економічної статті.

Тому, чесно кажучи, тим, що я бачу зараз, я не особливо задоволений. Я не особливо задоволений, тому що, я вважаю, що ось цей момент, який ми бачимо зараз у зміцненні валюти, більше захід спекулянтів у країну. Захід спекулянтів, які купують облігації внутрішньої державної позики, які завозять сюди валюту, змінюючи гривню, і ось дають можливість не йти на запозичення. Це і не погано для Мінфіну, єдине що мене тут насторожує, це те, що це запозичення на короткі періоди часу, це дуже погано, принаймні це дуже серйозне джерело ризику.

Друге, що мені не подобається, це те, що це починається і може швидко закінчитися. Як тільки раптом підуть якісь погані сигнали із зовнішніх ринків, а вони можуть піти, тому я схильний думати про те, що у нас є серйозні виклики і ризики, пов’язані зі світовою економічною кризою, принаймні, уповільненням темпів світового економічного зростання, загалом це не дуже добре такого роду зміцнення.

Другий аргумент, чому я не дуже радію, тому що я вважаю, що Національний банк повинен був активніше вести політику по стерилізації ринку і викуповувати валюти більше в порівнянні з тим, що вони викуповують зараз, для того, щоб, наскільки це можливо, активно формувати й активно додавати в наші резерви, вони не погані, це правда, але ні в якому разі не можна розслабитися. У наших економічних реаліях я б вважав за краще бачити додаткове закачування валюти у резерви Національного банку. Але з іншого боку Національний банк України є абсолютно незалежною інституцією і це їхня повна відповідальністя, що вони роблять і як вони бачать. Але от якби я керував Нацбанком, я б вважав, що треба активніше стерилізувати ринок. Але у них можуть бути свої власні міркування з цього приводу.

Що стосується ще одного «але», чому б я вважав, що до кінця року навряд чи буде таке вже сильне зміцнення, я б вважав, що взагалі вже не Верховна Рада, склад Кабінету Міністрів і вже минула адміністрація президента – вони всі працювали в логіці поточного державного бюджету, який розрахований на курсовому пункті 30 гривень на кінець цього року. І це значить, що якщо змінюється курсовий параметр, то ти ризикуєш недоотримати гроші в дохідну частину державного бюджету, що теж може бути серйозним джерелом ризику. Ось тому, підсумовуючи, я б вважав ось що: те, що ми бачимо зараз на ринку, це не комфортна курсова зона, я б вважав за краще бачити цю комфортність де-небудь на рівні 27-28. Але як мінімум точно не нижче 26,5. Я вважаю, що це занадто.

Все-таки не забувайте, що ми ще до всього ж експортоорієнтована економіка, а коли в такій економіці відбувається зміцнення власної грошової одиниці, то страждає економічне зростання, а цього я б дуже не хотів би. Я вважаю те, що ми бачимо зараз, тренд зміниться, він повинен буде розвернутися, має відбутися коригування. Буде непогано, якщо ми закінчимо цей рік на курсовому параметрі ближче до тієї зони комфортності, яка була визначена в бюджеті, тобто 27-28. Це нижче, ніж зона комфортності, ми повинні рухатися туди. Я вірю, що зовсім правда, що вже через пів року перебування нової влади в своїх офісах, у нас дуже серйозні шанси на те, що у нас буде серйозне зміцнення. Я маю на увазі друга половина наступного року.

Так, я вірю, що ймовірність на зміцнення велика. Я навіть не хочу сказати, добре це чи погано, тому що знову таки я бачу там ризики. Але я бачу, що шанси, там вони є. І я б дуже не хотів зміцнення гривні коштом спекулянтів, дуже б не хотів, коштом портфельних інвесторів або коштом тих, хто купує наші короткі боргові розписки у Міністерства фінансів. Тому що я б хотів бачити, і я розумію, що це хотів би бачити і президент Зеленський, це зміцнення гривні за рахунок різкого припливу прямих інвестицій. Тобто тих інвестицій, які підуть в реальний сектор економіки. Ось це важливо. В іншому випадку, якщо це буде прихід спекулянтів у боргові розписки, а він повинен буде відбуватися, тому що обрізати його буде не можна, дуже багато реально готові інвестувати в цю країну. Ну просто багато з них це спекулянти, які готові на дуже короткі проміжки часу (інвестувати, – ред.). Тут є ризики, і як би не довелося задіяти механізм Бразилії, коли треба було обмежувати захід спекулянтів якимись тимчасовими термінами.