"Доведеться віддавати до 50% прибутку": Бізнес виступає проти запровадження нових податків, запланованих слугами Зеленського, але пропонує свій план

Уряд планує підвищити податки в Україні, що дозволить заповнити бюджетну "діру" у майже 500 млрд грн, необхідних для оборони України. Бізнес підтримує ініціативу щодо додаткового наповнення бюджету, але пропонує свої кроки.

У липні Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді закопроєкт №11416 про внесення змін до Податкового кодексу, які передбачають підвищення податків на 140 млрд грн до кінця цього року та понад 340 млрд грн – у 2025-му. Ухвалення закону надасть можливість збільшити фінансування армії майже на 500 млрд грн.

Серед іншого, уряд пропонує запровадити військовий збір для юридичних осіб та ФОПів третьої групи у розмірі 1% доходу. Це має наповнити держбюджет на 50,5 млрд грн.

Водночас бізнес виступив проти такої ініціативи, аргументуючи, що це тільки посилить дискримінацію доброчесного бізнесу, зашкодить малому та середньому бізнесу, натомість сприятиме зростанню тіньової економіки.

Крім того, у Європейській Бізнес Асоціації попереджають, що це може призвести до припинення діяльності інвесторів в Україні через "непрогнозованість та неконкурентні умови порівняно" з "тінню".

Проти урядового законопроєкту також виступили в Американській торговельній палаті в Україні. Там зазначили, що жодна країна світу не має податку з продажу та ПДВ одночасно, як це пропонується тут.

Минулого тижня в Офісі президента також відбулося засідання Ради з питань підтримки підприємництва під головуванням голови ОПУ Андрія Єрмака та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. На ній представники вітчизняного бізнесу висловили свої застереження та пропозиції щодо запропонованих змін, але конкретного консенсусу досягти не вдалося.

Варто наголосити, що бізнес не відмовляється від зростання податків для допомоги військовим. Водночас пропонує інші шляхи наповнення бюджету.

Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур розповів "БізнесЦензору" про головні побоювання бізнесу в разі ухвалення урядового законопроєкту та альтернативу, яку пропонують українські підприємства.

За його словами, найголовніше занепокоєння викликає саме запровадження військового збору в розмірі 1% обороту для платників податку на прибуток підприємств.

"Даний податок буде сплачуватись незалежно від отриманого фінансового результату, тобто не враховуючи наявну рентабельність бізнесу. Як наслідок, реальний рівень податкового навантаження по окремих видах бізнесу буде суттєво відрізнятись у залежності від рівня рентабельності відповідної діяльності", – наголосив він.

Наприклад, якщо брати підприємство з оборотом у 1 млн грн та рентабельністю діяльності 25%, то його податок на прибуток становить 36 тис. грн (18% від прибутку у 200 тис. грн). Із новим військовим збором податок сягне 46 тис. грн та становитиме 23% від прибутків.

А якщо підприємство з оборотом в 1 млн грн має 5% рентабельності, то рівень оподаткування становитиме аж 39%, а чистого прибутку залишиться лише 30 тис. грн.

За словами Дідура, рентабельність діяльності з переробки молока та виробництва молочних продуктів загалом не перевищує 5%.

"Тож, молокопереробні підприємства, за розрахунками, будуть змушені віддавати від 40 до 50% отриманого прибутку – а в окремих випадках сплачувати 1% податок з обороту за рахунок фактично власного капіталу, адже суми нарахованих податкових зобов’язань будуть перевищувати суми отриманого прибутку від здійснення діяльності", – пояснює він.

Крім того, виконавчий директор СМПУ каже про дискримінацію вітчизняних виробників, зокрема молочних продуктів, відносно імпорту у разі ухвалення таких новацій. Адже імпортні поставки не будуть оподатковуватись 1% податком. У такий спосіб імпортери отримають чергові конкурентні переваги.

"У цьому контексті необхідна синхронізація оподаткування українських виробників та імпортерів – відповідно, необхідно автоматично піднімати ставку ввізного мита на 1 відсотковий пункт", – наголошує Дідур.

Замість запровадження 1% військового збору СМПУ пропонує, зокрема, збільшити стандартну ставку податку на додану вартість на товари, які не відносяться до товарів першої необхідності.

"Також доречним є збільшення ставок ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну – за
виключенням товарів так званого "критичного імпорту", наприклад, енергетичного обладнання, товарів, що використовуються для військових цілей", – зазначив виконавчий директор спілки.

До того ж асоціація наголошує на необхідності боротьби з "тіньовим" сектором економіки. Це стосується виробництва та торгівлі харчовими продуктами, алкоголем, тютюном та нафтопродуктами. У запропонованому урядом законопроєкті навантаження зростає лише на "білий" бізнес, тоді як "тіньовики" отримають додаткові цінові конкурентні переваги.

Водночас молочний бізнес пропонує запровадити експортне мито на окремі види сільськогосподарської сировини, яка експортується без будь-якої переробки, та диференціювати порядок експортного відшкодування ПДВ на окремі види продукції в залежності від рівня її переробки.

Ще одним важливим кроком бізнес називає запровадження "економічного бронювання" працівників, який передбачатиме сплату певної суми коштів за кожного заброньованого працівника.

"За ставки бронювання у розмірі, скажімо, 7,5 тис грн та понад пів мільйона заброньованих,
держава б щомісяця отримувала б близько 4-5 млрд грн", – зазначає Арсен Дідур.

Він підкреслив, що бізнес розуміє необхідність підвищення податкового навантаження і не відмовляється від цього – адже це допоможе захисту та обороні нашої держави.

"Але це повинно мати якісь терміни, доки держава не розширить базу платників податків, які зараз перебувають у "тіні". Головне, щоби легальний бізнес зміг це витримати, не можна допустити викривленої конкуренції з сірим імпортом і тіньовим сектором", – додав виконавчий директор СМПУ.

Чи піде влада назустріч бізнесу

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що норма про запровадження військового збору у розмірі 1% від обороту компаній буде виключена з урядового законопроєкту.

За його словами, остаточного варіанту нової моделі ще немає, але після консультацій із бізнесом депутати запропонують внести низку змін. Зокрема, замінити цей збір на підвищення ПДВ, а також обмежити термін дії підвищених податків на час війни.

Нардеп також уточнює, що до податкового законодавства можуть внести зміни, спрямовані на детінізацію економіки за погодженням з бізнес-спільнотами. Деталі наразі теж неясні.

Водночас міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що уряд готовий до подальшої дискусії щодо підвищення податків. Утім, попереджає, що часу замало, спільне рішення має буде ухвалено до початку вересня.