Економіка нової ніші: Україна стрімко розвиває біометанову енергетику. Голова Біоенергетичної асоціації розповів про особливості та перспективи цієї галузі виробництва

На початку 2025 року українські компанії вперше експортували до ЄС близько 1 млн куб. м екологічно чистого ресурсу — біометану. Це також внесок у завантаження української ГТС. Усі обсяги купила Німеччина, що є історичним прецедентом. Ще чотири проєкти будуть готові продавати біометан цього року, два з яких орієнтовані на зріджений біометан, зазначають Патріоти України. Чим приваблює виробників цей бізнес в Україні, коли українці споживатимуть власний біометан та яку рентабельність має електрика з біомаси? NV Бізнес розпитав про це у голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи.

Як це працює

— Розкажіть про сутність процесу виробництва біометану.

— В даному випадку задіюється процес анаеробного зброджування. Умовно: в якусь ємність ви завантажуєте розчин біомаси. Пропорція має бути 90% води і 10% — органіки, рослинних решток на кшталт соломи, стебел, силосу. Цю суміш потрібно нагріти до 40 градусів і потримати приблизно три-чотири тижні. Оскільки ємність закрита — кисень в процес збродження не потрапляє. І там розвиваються бактерії, які з органіки виділяють метан і СO2. У верхній частині реактора накопичується біогаз. У ньому 55% метану, 45% — CO2. Далі цей біогаз можна відібрати і на ньому запустити електростанцію, яка буде його спалювати і виробляти електроенергію. Таким чином працює більше 50 біогазових установок в Україні, які переробляють біогаз в електрику.

— Електрику вони виробляють для власних потреб?

— В основному всі на продаж, оскільки коли ці установки будувались, діяв «зелений» тариф на електроенергію з біогазу.

Читайте також:

— Як це відбувається?

— Виробники біогазу продають отриману електроенергію ДП «Гарантований покупець». Від імені держави він уповноважений купити і заплатити цей тариф. Колись він був вище ринкового, зараз практично зрівнявся з ринком.

— Яка ціна реалізації такої електрики наразі?

— Поточна ціна — 12,3 євроценти за кВт*год без ПДВ. Це приблизно 5 грн кВт*год. На ринку ж вартість може досягати 6 гривень і вище. Наразі це умовна стимуляція. Для нових проєктів «зелений тариф» вже не діє, а для старих ще актуальний.

— Натомість набирає обертів експорт біометану. Як технічно виглядає цей процес?

— Останнім часом з’явилась нова опція — подальша переробка біогазу в біометан, який є експортним товаром. Для цього біогаз розділяється на CO2 і власне метан. При цьому доводимо концентрацію метану до 97−98%. Це потрібно для того, аби відповідати вимогам до газу, який подається в газогін. Отриманий біометан з високою концентрацією подається в газопровід.

— Але ж різні газопроводи передбачають різний тиск подачі.

— Так, вони бувають двох типів: газорозподільна мережа (ГРМ) і газотранспортна система (ГТС). Розподільною мережею газ подається під низьким та середнім тиском. А в ГТС — під високим. Так біометан потрапляє у труби великого діаметру ГТС і транспортується до кордонів з Європою. Нагадаю, що в Україні сім основних гілок ГТС, які дозволяють експортувати і біометан, і природний газ. Підключень виробників біогазу до розподільних мереж більше. Але є й підключення до ГТС, якщо виробник розташований недалеко.

— Підключення до газових мереж — турбота виробників?

— Так, підключенням до газових мереж опікуються самі виробники, за власний кошт. Держава нічого на себе не бере в цьому секторі.

— Як відбувається власне експорт? Є різниця між продажем за кордон природного газу і біометану?

— Після того, як ви довели біогаз до стану біометану та подали його в газову мережу, ви працюєте з ним так, як і з природним газом. Можете зберігати у сховищі, транспортувати в потрібну точку України, експортувати за межі. Правила такі ж як для природного газу.

— В лютому вперше експортовано український біометан до ЄС через ГТС. Це історична подія. Поясність, як це відбувається, адже експорт природного газу з України на період воєнного стану заборонений.

— В 2024 році були затверджені зміни до Митного кодексу України. Зробили виняток для біометану, бо біометан не є природним газом. Він такий же за властивостями, але це не природний газ. Тоді ж прописали спецпроцедуру, як митниці розрізняти, де природний газ, а де біометан.

— В чому вона полягає?

— Основний документ, який відрізняє природний газ від біометану — це так званий сертифікат сталості. Він видається західними аудиторами, які перевіряють, із чого виробляється цей біометан і чи відповідає сировина так званим критеріям сталості. Суть в тому, що це має бути екологічний біометан, аби при його виробництві не порушувались ніякі екологічні норми.

— Такі сертифікати видають в Євросоюзі?

— Так. Ці схеми сертифікації біометану затверджені Єврокомісією. Є цілий ряд аудиторських компаній, які отримали ліцензії на проведення таких аудитів і видачу сертифікатів. І українські виробники звертаються до них аби підтвердити, що їхній біометан відповідає критеріям сталості.

— Чи легко отримати такий сертифікат?

— Процедура складна, але доступна. Аудитори, наприклад, можуть сказати: «ми бачимо, що 80% вашого біометану відповідають критеріям сталості, а 20% — ні». В такому разі виробник зможе експортувати лише 80% свого біометану. Це серйозна процедура, 100% результату не буде.

Чому не вигідно продавати біометан в Україні

— Розкажіть, будь ласка, якою наразі є економіка виробництва біометану. Вигідніше його експортувати чи реалізувати внутрішнім споживачам?

— На жаль, поки що реалізація на внутрішній ринок не є економічно можливою. Чому? На цьому ринку діють ціни на природний газ. Їх чотири насправді. Перша — для населення, яка обмежується урядом та становить до 8000 грн за 1 тис. куб. м. Є ціна природного газу для бюджетних організацій — 16 500 грн за тисячу куб. м. Для промисловості діє вартість природного газу приблизно на рівні 20 200 грн за 1 тис. куб. м. А нещодавно з’явилась четверта ціна, за якою Укртрансгаз купив партію природного газу за імпортом із Європи, бо зараз не вистачає газу завершити опалювальний сезон. Вартість цього імпорту — 31 000 грн за 1 тис. куб. м. Чотири ціни і всі вони різні.

— То за якою ціною виробники могли б продавати біометан українським споживачам?

— За ціною, яка діє для промисловості, це біля 20 000 грн за 1 тис. куб. м. Поясню, чому. 20 000 грн грубо — це десь 500 доларів або 480 євро за 1 тис. куб. м. Аби рентабельно виробляти біометан, ціна продажу має бути в середньому 900 євро за 1 тис. куб. м. Тобто, виходить, що найдорожче можна продати біометан в Україні за 480 євро, а нам треба 900.

— Про яку рентабельність йдеться у випадку ціни реалізації по 900 євро за 1 тис. куб. м?

— Близько 25−30%.

Ринок квот на викиди в ЄС

— Як виходить так, що Європа купує за такою завищеною ціною?

— В ЄС діють штрафи за викиди СО2 понад дозволеної кількості. Для чого виробляють біометан? Є ж природний газ, він дешевший, чому його і далі не використовувати? Але це викопне паливо, при його спалюванні виділяється парниковий газ. Ми знаємо, що ці парникові гази накопичуються, іде розігрів планети, який провідні країни взяли за мету пригальмувати і згодом зупинити. Тому у світі є консенсус: якщо не зупинимо глобальне потепління, після 2050 року будуть проблеми абсолютно у всіх.

— Як працює система штрафів за викиди в ЄС?

— Згідно з Green Deal, до 2050 року Європа планує стати кліматично нейтральним континентом, не викидати парникових газів взагалі. І поки що біометан — найвигідніше рішення по зменшенню викидів, бо він втричі дешевше «зеленого» водню і дешевше синтетичних відновлювальних газів. Отже, кожна країна ЄС знає, які у неї цілі зі скорочення викидів, і ці скорочення вона делегує підприємствам. Підприємства можуть самостійно скорочувати викиди за планом. Але якщо вони не скоротили викиди або скоротили менше ніж треба — починає діяти система штрафів.

— Якими вони є наразі?

— За кожне перевищення від того, що дозволено, — 100 євро за тонну CO2. Тому підприємства все ж зацікавлені скорочувати викиди.

— Є якась альтернатива?

— Так, інший шлях — купити право на викиди. Можливо, хтось скоротив більше, ніж йому треба, в нього виник надлишок і він його може продати. Реалізація цих квот йде через європейську систему торгівлі викидами. Там ціна встановлюється попитом і пропозицією.

— Про яку вартість йдеться?

— Ринкова ціна коливається від 60 до 80 євро за тонну CO2. Якщо підприємство само не встигає скоротити викиди, йому краще купити квоту по 60 євро, ніж сплачувати штраф у 100 євро. За таких вимог підприємству стає вигідно купити біометан за дорожчою ціною, і скоротити свої викиди парникових газів, ніж платити штраф або витрачатись на квоти. Так виникає попит на декарбонізовані гази.

— Які підприємства мають найбільші викиди парникових газів? Хто є основними споживачами біометану в Європі?

— Різні підприємства. Великий попит із боку електростанцій. Електростанції, наприклад, які працюють на вугіллі або газу. У них є плани скорочення викидів. Якщо електростанція працює на вугіллі, то там мова йде про те, що дешевше її зупинити. Але є електростанції, які працюють на природному газі. В такому випадку вони можуть, наприклад, 10% природного газу замістити на біометан. Відповідно, на 10% скоротяться парникові викиди. Хтось на 100% замінить природний газ на біометан, отже, викиди зменшаться на 100%. Так воно працює.

Про особливості торгівлі біометаном

— У наших виробників за експортними контрактами викуповують біометан відомі трейдери — Vitol, ERU Europe. Чому не кінцеві споживачі?

— Трейдери беруть на себе витрати за доставку кінцевим споживачам, і при цьому їх ціна забезпечує рентабельність для виробників біометану. На сьогодні це вигідно виробникам.

— Якою є приблизна вартість біометану в таких контрактах в Україні?

— Пропозиції, що звучать від трейдерів, є на рівні 900 євро за 1 тис. куб. м. Думаю, контракти укладались приблизно по такій вартості.

— Якою буде в такому випадку кінцева ціна для споживача?

— Заробіток трейдера може становити приблизно 10%.

— Українськи компанії, які вже торгують біометаном з ЄС, — це Галс Агро, Vitagro і МХП. Хто ще намагатиметься вийти на цей найближчим часом?

— Так, ще чотири компанії готуються до експорту. Дві будуть експортувати біометан у зрідженому вигляді. Це другий проєкт МХП на Вінниччині, біля Ладижина. Там велика біогазова установка, яка зараз виробляє електрику. Вони її конвертують у виробництво зрідженого біометану тривають завершальні роботи. Ця установка вироблятиме 24 млн куб. м біометану у вигляді Bio LNG. Трубопровід у поставках не задіюватиметься.

Другий Bio LNG проєкт реалізує ТОВ «ЮМ ЛІКВІД ГАЗ» теж на Вінниччині. Ця біогазова установка генеруватиме 11 млн куб. м біометану на рік, який зріджуватиметься, на базі Юзефо-Миколаївського цукрового заводу. Компанія поки що також виробляє електрику.

Додаткові потужності трубопровідного біометану готує компанія ТОВ «Галс Агро» на Київщині. Мова йде про 3 млн куб. м на рік. Наразі підприємство виробляє біогаз. Закуплено обладнання для виробництва біометану, прокладаються трубопроводи для транспортування.

Великий проєкт готує також ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» у Хмельницькій області. Це буде найбільший біометановий проєкт в Україні. Поки він працює як біогазовий і виробляє електрику. Оскільки він дуже потужний — 56 млн куб. м на рік, він приєднуватиметься одразу до ГТС високого тиску. Цього року має запуститися.

— Які потужності очікуються по результатах 2025 року?

— Сім виробництв забезпечуватимуть сумарно 111 млн кубів біометану на рік.

— В якій перспективі біометан може зрівнятися по вартості з природним газом та за яких умов?

— Україна хоче стати членом ЄС, ідуть перемовини. Нас не приймуть до ЄС, поки в нас не будуть відпрацьовані такі ж механізми зменшення викидів парникових газів, як в Євросоюзі. Спочатку буде створено система торгівлі викидами, а потім вона буде з'єднана з європейською. Буде єдина система. Діятимуть такі ж торги, вартість на викиди, штрафи за невиконання. Єдине, що на той час в Україні ймовірно діятиме менший штраф за тонну CO2. Можливо, нам дадуть люфт, аби ми адаптуватись під вищі ціни за викиди СО2.

— Коли може запрацювати ця система?

— Україна має повноцінно запустити систему торгівлі викидами у 2032 році. Це не означає, що одразу у 2032 році у нас буде ціна 60 чи 80 євро за тонну СО2. Можливо, на початку буде 5 або 10. Європейці наполягають, аби з самого початку в нас ціна була приблизно 40 євро, подивимось. Думаю, у середині 30-х років, може в 2035, в Україні буде достатньо висока ціна на викиди парникових газів. І саме це дозволить біометану залишатися в Україні.

— Правильно розумію, поки Україна не почне торгувати викидами, біометан буде експортуватися?

— Поки в Україні не буде достатньо високої ціни на парникові викиди, весь біометан йтиме на експорт. На той час буде побудовано багато установок, які працюватимуть на зовнішнього споживача. Але коли в Україні з’явиться достатньо висока ціна на біометан, частина його залишатиметься вдома. Умовно, 50/50. Кожен вирішуватиме, куди йому вигідніше.

— До виробництва біометану цього року підключаються цукроварні. Які ще агровиробники будуть зацікавлені у цьому бізнесі?

— Якщо проаналізувати всі види сировини, які є в Україні. і які підходять для біометану, ми порахували, що Україна може виробляти десь 21,8 млрд кубів на рік цього чистого біоресурсу. Менше мільярда куб. метрів даватимуть тваринницькі відходи, все інше — це рослинні відходи.

— Чому так?

— Це обумовлено диспропорцією сільського господарства України. У нас досить слабке тваринництво, лише 20% агрогосподарств займаються тваринництвом і 80% — рослинництвом. В Польщі, наприклад, інша пропорція: 40% — тваринництво, 60% — рослинництво. В Німеччині — 80% — тваринництво і 20% — рослинництво.

— Яка сировина має найкращу економіку?

— Тваринницька, бо ціна за біометан зі гноївки і курячого посліду вища, суттєво вища. Тому й економіка виходить кращою на тваринницьких відходах. Але, на жаль, їх нема. Ми, як біоенергетична асоціація, постійно наголошуємо на тому, Україні треба нарощувати тваринництво, будувати нові ферми.

Моя порада аграріям: подивіться на ці сім газотранспортних трубопроводів, що йдуть Україною, і побудуйте свої ферми вздовж цих семи трубопроводів. Матимете чудову економіку експорту біометану. Вирощуйте силос, підвозьте до цих ферм, там буде велика рогата худоба, молоко, м’ясо. як основний продукт. І вся гноївка піде в ці біометанові заводи, які одразу будуть завантажувати біометан в газопроводи.

— Як швидко окупиться такий завод?

— Якщо за молочною фермою біля ГТС побудували біометановий завод, його окупність буде три-чотири роки. До того ж будівництво біометанового заводу за молочною фермою ще й покращує економіку виробництва молока.

— Україна страждає від дефіциту електрики. За яких умов електроенергія з біогазу може стати внутрішнім товаром?

— Біометан має високу вартість, коли виробляється з відходів. А відходи — це те, що не можна використати в якості кормів або продуктів харчування. Гноївка — так, ясно, це відходи, солома, стебла. А жом цукрового буряка європейцями не вважається відходами, бо його можна використати в якості кормів. Корови їдять жом. Той же силос не вважається відходами, якщо його спеціально виростили як перший урожай. Тоді він не вважатиметься відходом, бо такий силос — це корм.

— Що це означає?

— Біометан із силоса чи жому не матиме великої премії. На ринку ЄС на нього буде практично та ж ціна, як і на природний газ. Відповідно, займатися цим буде невигідно. Але якщо ви виробляєте електрику, там немає такого обмеження, принаймні зараз в Україні. Якщо ви можете виробити електрику з силосу або з жому, і продати її на ринку, все легально, законно. До чого я веду?

Якщо ви використовуєте сировину з відходів, ціна на біометан з якої висока, виробляйте біометан. Але в Україні дуже багато інших видів сировини, той же силос, жом, які формально не є відходами. От із неї й потрібно робити електрику.

— Якою є рентабельність електрики з цих відходів?

— Звичайно, рентабельність вище у біометану. Але у електрики вона теж є. Якщо по біометану, як я зазначав, рентабельність сягає 25−30%, то у біоелектрики буде умовно 20%. Термін окупності біометану — три-чотири роки, біоелектрики — п’ять. Але вона теж окупна. Тому будуть розвиватися обидва напрямки.