ФОПи та стаж: Ось чому приватні підприємці ризикують залишитися без пенсії

До реформи 2004 року, роки, коли людина була офіційно працевлаштована, зараховувалися до робочого стажу, який враховувався при виході на пенсію. До речі, до 2004 року в стаж зараховувався і час навчання у вишах. Після були сворені держреєстри, а пенсію «прив'язали» до страхового стажу — часу, коли роботодавець сплачував за працівника соціальні внески, передають Патріоти України.

З фізичними особами-підприємцями ситуація схожа, але є деякі нюанси, про які пише профільне видання «На пенсії» з посиланням на юристів.

Так, фахівці зазначають, що сам статус ФОП не дає страхового стажу. Аби він був зарахований фізособи-підприхмці мають сплачувати єдиний соціальний внесок та подавати у податкову відповідну звітність.

За фактом внесків до ПФУ стаж у підприємців визначали й до 1 січня 2004 року. Втім, деякі ФОПи мали право не сплачувати ЄСВ і, відповідно, страховий стаж не накопичувався. Це стосувалося людей, які, зокрема, працювали за патентом, перебували на фіксованому податку чи сплачували податки без окремого пенсійного внеску.

Часто підприємці вважають, що якщо вони платили фіксований податок, то стаж мав нараховуватися автоматично. Насправді ці платежі не завжди містили внесок до Пенсійного фонду або включали його лише частково. У результаті податки були сплачені, але повного страхового стажу це не давало.

Так, у 2000-х роках існувала нульова ставка ЄСВ. А немає внесків до ПФУ — немає страхового стажу. Якщо ЄСВ сплачувався в обсязі 50 відсотків, що також дозволялося офіційно, то робота протягом двох років за таких умов дорівнювала лише одному року набутого страхового стажу.

Те ж саме стосується періоду пандемії коронавірусу, коли підприємцям дозволили тимчасово не сплачувати ЄСВ.

Після широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році ФОПів, які були мобілізовані, звільнили від сплати ЄСВ на час служби. Але страховий стаж їм йде вже за місцем служби.