Глава МЗС України Дмитро Кулеба вважає, що Україна у відносинах з Німеччини може зайняти місце Росії, коли йдеться про енергетичну співпрацю. Таку думку міністр висловив у четвер на брифінгу в Києві, повідомляють Патріоти України із посиланням на українські ЗМІ.
За словами Кулеби, нині "ми всі з вами живемо в газовому порядку денному", але "потрібно думати не лише про сьогодні, але і про завтра". У цьому зв’язку міністр згадав про постачання водню.
"З усіх перспектив розвиток водневої енергетики в Україні є не просто джерелом створення альтернативного джерела енергії, а великим політичним європейським проєктом, який здатен кардинально змінити розклад сил і силу альянсів на європейському континенті.
У перспективі, якщо Україна не змарнує свій шанс, Україна у відносинах з Німеччиною може зайняти те місце, яке зараз займає Росія, коли йдеться про постачання газу", - сказав Кулеба. Він вважає постачання водню з України до споживачів в країнах ЄС "великим політичним проєктом" і "дуже серйозним інструментом євроінтеграції України".
Кулеба нагадав, що нещодавно "Нафтогаз" підписав угоду з німецьким RWE про співпрацю з постачання у Німеччині водню, а чотири оператори ГТС з України, Німеччини, Словаччини і Чехії представили спільну ініціативу "Центральноєвропейський водневий коридор".
"Дуже приємно бачити, як вже сьогодні створюється майбутнє, як Україна мислить не лише сьогоднішнім, але і завтрашнім днем. Однак це не означає, що ми повинні скласти руки і мовчки спостерігати за тим, що відбувається на газовому ринку", - додав міністр.
Спільна ініціатива "Центральноєвропейський водневий коридор" спрямована на створення водневої "магістралі" у Центральній Європі для транспортування водню з перспективних районів постачання водню в Україні через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в ЄС.
Очікується, що Німеччина стане ключовим регіоном попиту на водень в Європі та імпортуватиме значні обсяги. У липні 2020 року ЄС визначив Україну своїм пріоритетним партнером у реалізації Європейської водневої стратегії та постачанні новітнього енергетичного ресурсу на європейський ринок.
Представники Болгарії та Румунії вимагають захисту від імпорту дешевого меду з України. Від занизької закупівельної ціни на мед страждають і самі українські пасічники. За їхніми словами, відвантажувати продукт оптовикам восени-2024 доводиться від 55 гр...
Банки Китаю продовжують ускладнювати проведення платежів для клієнтів із Росії, боячись потрапити під дію вторинних санкцій. Цього разу було посилено перевірки транзакцій з Індії, ОАЕ та Гонконгу – у них намагаються виявити "російський слід". Про це по...