Готові на гнучкий графік і не тільки: Чому роботодавці в Україні вимушені ставати більш лояльними

Українські роботодавці вимушені "полегшувати" умови праці через неможливість конкурувати зарплатами. Внаслідок цього зростає популярність гнучкого графіка, аутсорсингу та роботи за сумісництвом. Про це розповіла директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько в коментарі ЗМІ, передають Патріоти України.

За її словами, гнучкість проявляється у таких змінах:

• можливість працювати за сумісництвом;

Роботодавці готові оформлювати працівників за сумісництвом, зокрема заброньованих, які захищені від мобілізації. Таким чином компанії впевнені, що працівник виконає певний обсяг роботи, навіть якщо він не може працювати повний робочий день.

• аутсорсинг завдань;

Зростає популярність залучення позаштатних співробітників, які працюють на віддаленій основі. Це дозволяє компаніям економити кошти та не витрачатися на утримання великого офісу. Хоча багато роботодавців все ще воліли б бачити працівників в офісі, нинішні реалії диктують інші умови.

• запровадження гнучкого графіка роботи.

Український ринок праці рухається до впровадження гнучких робочих годин. Деякі великі компанії вже починають пропонувати співробітникам можливість обирати зручний час для роботи, якщо це дозволяють виробничі процеси. Такий підхід підходить студентам, молодим матерям та пенсіонерам, які можуть працювати обмежену кількість годин. У таких випадках компанія оплачує лише відпрацьований час, а решту завдань перекривають інші працівники.

Також експертка наголосила, що оточна ситуація на ринку праці України, зумовлена тривалим військовим конфліктом, змусила роботодавців шукати нові підходи до управління персоналом. Сьогодні можна спостерігати, як відбувається "стирання" гендерних стереотипів у виборі професій, а також запровадження гнучких моделей роботи, які ще кілька років тому були лише перспективою.

За словами експертки, якщо раніше чоловіків, які працюють касирами в супермаркетах, чи жінок, що керують автобусами, було рідкістю, то сьогодні такі приклади стають звичними. Війна пришвидшила ці процеси, змусивши суспільство адаптуватися до нових умов.

За словами Слинько, головне досягнення останніх років – роботодавці почали звертати увагу не на стать кандидата, а на його професійні якості. Утім, попереду ще довгий шлях, оскільки в окремих сферах все ще домінують гендерні стереотипи. Наприклад, у дитячих садках майже немає чоловіків-вихователів або нянь. Лише коли суспільство буде готове сприймати будь-яку людину в будь-якій ролі, можна буде говорити про повне подолання дискримінації.

Окрім позитивних змін, війна призвела до збільшення тіньової зайнятості. Основними причинами цього є:

• бажання приховати працівників від мобілізації: деякі компанії беруть співробітників на роботу неофіційно та просять їх працювати віддалено, щоб мінімізувати ризик їхнього призову;
• податкова політика: зростання податкового навантаження на бізнес змушує частину підприємств уникати офіційного працевлаштування співробітників. Експерти вказують на те, що запровадження нових податків підштовхує роботодавців до "тіньових" схем роботи.