Гривня слабнутиме протягом 2020 року: Фінасисти дали прогноз коли і як

Ажіотаж серед інвесторів був викликаний високою прибутковістю гривневих ОВДП. Державі довелося дорого позичати гроші для покриття дефіциту держбюджету в рік виборів (президентські і парламентські вибори). До політичних ризиків додалася ймовірність скасування націоналізації ПриватБанку. Однак до кінця року політичні страхи інвесторів пішли на спад, а ПриватБанк залишився державним. Україна, найімовірніше, підпише нову угоду з МВФ і отримає новий транш.

Відзначимо, що звичні сезонні коливання курсу гривні (зміцнення до літа і девальвація восени) вже не повторилися у 2019 році. Дійшло навіть до того, що Мінфін став критикувати Нацбанк України за надмірне зміцнення гривні. Це призвело до недоотримання держбюджетом запланованих надходжень від імпорту. Хоча, банківський регулятор поповнив у минулому році свої резерви майже на $8 млрд. Мало того, НБУ в кінці року здійснив рекордну закупівлю долара на $700 млн за один день, що врятувало долар від різкого падіння.

До кінця року прибутковість гривневих ОВДП знизилася майже з 19% до 12% на тлі зниження облікової ставки НБУ, і продовжить знижуватися, оскільки Нацбанк планує зменшувати ставку.

Попри це, прибутковість ОВДП для іноземних інвесторів все одно залишається привабливою. З огляду на те, що 2020 рік як і 2019 є піковим за борговим навантаженням, Мінфіну потрібно буде позичати гроші, продаючи, зокрема, ОВДП. Раніше експерти повідомляли, що після того, як Мінфін перестав розміщувати п’ятирічні ОВДП, їх можуть замінити семирічні, продаж яких вже анонсувало міністерство.

У базовому сценарії 2020 р. ми очікуємо розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу України — до 5,8 млрд дол. США (~ 3,2% ВВП). При цьому прогнозуємо скромне зростання профіциту фінансового рахунку на тлі пікових виплат за державним боргом. Як наслідок, імовірне повернення курсу гривні в діапазон 24−25 з можливим ослабленням до 26 грн/$ до кінця 2020 р.

На наш погляд, сприятливо впливатимуть на курс гривні у 2020 р. такі чинники:

1) помірне зростання відтоків валюти за імпортом через передбачуване збереження відносно низьких середньорічних світових цін на нафту і природний газ; певне охолодження споживчого попиту, а також зниження інвестиційної активності;

2) фінансовий рахунок, ймовірно, залишиться в «плюсі», попри пікові виплати за валютними боргами (близько 10 млрд дол. США) завдяки:

a) надходженням від МВФ в межах нової EFF-програми ($2−2,5 млрд у 2020 р. з близько $5,5 млрд), а також від ЄС та інших кредиторів ($1−1,5 млрд);

b) розміщення єврооблігацій (ймовірно, близько $1,5−2 млрд);

c) притоку портфельних інвестицій від нерезидентів: їх інтерес залишається досить високим з урахуванням сприятливої макроекономічної і макрофінансової ситуації і високої реальної прибутковості в Україні на тлі зниження ключових ставок і пом’якшення монетарних умов у США і Єврозоні;

d) зростання активності корпоративного сектора з емісії єврооблігацій.

3) накопичений обсяг золотовалютних резервів ($21,9 млрд за станом на початок грудня 2019 р.) — достатній для згладжування пікових курсових коливань.

Передумови до посилення девальваційного тиску:

1) ймовірно певне зниження припливу валюти від агроекспорту внаслідок менших обсягів збору врожаю;

2) уповільнення зростання світової економіки може призводити до зниження попиту на залізну руду і продукцію металургії, що також негативно відбитися на валютних надходженнях від експорту;

3) пробуксовка з підписанням договору з РФ може спричинити втрату частини валютного виторгу від транзиту природного газу, а також зростання цін на газ в 1 кв 2020 р. що також негативно відіб'ється на торговому балансі (коментар отриманий до того, як стало відомо про пакет транзитних газових домовленостей з РФ — Ред.);

4) на тлі тривання розширення торгового дефіциту ми очікуємо певного зниження темпу приросту перерахувань від трудових мігрантів;

5) попит на ОВДП з боку іноземних інвесторів може дещо ослабнути внаслідок вичерпання суверенних лімітів інвесторів і істотного зниження процентної і курсової дохідності таких інвестицій.

В цілому, курс буде залежати від припливу валюти за фінансовим рахунком. Зокрема, всіх хвилює питання, як вплине на ринок очікуване ослаблення інтересу нерезидентів до ОВДП. Зрозуміло, що в міру зниження ставок на ОВДП, приплив валюти, пов’язаний з купівлею гривні для подальшого придбання ОВДП буде знижуватися, тому можна припускати, що ревальваційний тиск буде знижуватися.

Наш базовий сценарій передбачає, що середній курс в 2020 році буде 25 грн/$, середній курс в 2019 році —близько 25,8 грн/$. У той же час, не можна виключати, що ревальваційні очікуванню будуть сильнішими, і зміцнення курсу в наступному році буде більш значним, ніж ми припускаємо на цей момент. Також не можна виключити що в разі реалізації ризиків, які вказані вище, настрої на ринку різко зміняться, довіра до економіки і національної валюти різко ослабне і девальваційний тренд запанує.

Держбюджет передбачає внутрішні запозичення на рівні 231 млрд грн, зовнішні — 134 млрд грн (близько $5 млрд з огляду на курс 27).

На кінець 2020 року ми очікуємо інфляцію на рівні 6,2%, а зростання економіки за підсумками року складе 3,6%. У наш прогноз ми закладаємо плавну девальвацію гривні до 26,50 грн/$ на кінець року (середньорічний рівень 25,17 грн/$).

Стан валютного ринку і курс гривні буде залежати від зовнішньої кон’юнктури, врожаю зернових, припливу нерезидентів в гривневі ОВДП і настроїв/очікувань населення і бізнесу.

Щоб перекрити потреби бюджету і рефінансувати виплати держборгу потрібно буде залучити близько $13 млрд. З внутрішніх джерел (продаж ОВДП внутрішнім інвесторам, приватизація) можна буде отримати близько половини цієї суми. Решта — близько $7 млрд — потрібно буде залучати ззовні, через розміщення єврооблігацій, кредити від ЄС/Світового банку та продаж ОВДП іноземним інвесторам.

Насамперед на курс впливатимуть очікування ключових учасників (довіра). По-друге — політика НБУ (які сигнали він буде подавати ринку). По-третє: об'єктивні показники — стан платіжного балансу, ситуація на ринку запозичень, індикатори реального сектора тощо. По-четверте: можливі форс-мажори, але в більш м’якому варіанті, ніж ми спостерігали в минулому році (наприклад, несподівані рішення українських і міжнародних судів, економічні конфлікти між найбільшими країнами).