Якщо вам дали 1000-гривневу купюру - не спішіть класти її до гаманця: У НБУ розповіли, що треба перевіряти і чому

Отож. Експерти радять: перед тим, як покласти 500- чи 1000-гривневу купюру до гаманця, піднесіть банкноту до світла і спробуйте розгледіти на ній водяні знаки. Це не лише один із найвідоміших способів захисту банкнот, а й один із найдавніших (вперше технологія виготовлення водяних знаків з’явилася у Болоньї ще у 1282-1283 роках).

Водяні знаки формуються ще на початку створення банкноти під час виготовлення банкнотного паперу. Коли мильну на дотик целюлозу накручують на барабанах, які за допомогою тиску перетворюють її на щільний папір, завдяки спеціальному рельєфу на поверхні валиків створюються водяні знаки.

На банкнотах гривні різних номіналів водяні знаки повторюють основний малюнок - портретне зображених видатних постатей нашої історії на лицьовій стороні. Водяні знаки на українських грошах - багатотонові. Світлий елемент водяного знака - це зображення цифрового позначення номіналу, яке розміщено горизонтально в правій нижній частині, біля портрету.

Як відрізняється фальшивка від оригіналу?

Хоча водяний знак доволі давній спосіб захисту грошей, він не втрачає свого значення. Коли у 2006 і 2015 роках з’явилися підробки банкнот номіналом 500 грн, то різниця між справжніми і підробленими грошима була помітна і у водяних знаках.

Зокрема, на банкноті 2006 року зловмисники спробували світлий елемент водяного знака імітувати тисненням паперу, а портрет Григорія Сковороди відтворити друком на зворотному боці банкноти фарбою білого кольору. У той час, як на справжній банкноті водяні знаки - багатотонові. На підробці 2015 року шахраї намагалися відтворити водяний знак за допомогою струменевого принтера.

Євро теж підроблюють

Водяні знаки мають важливе значення у захисті банкнот від фальшування. Наприклад, друга серія банкнот євро присвячена героїні давньогрецької міфології, дочці фінікійського царя - Європі. Водяні знаки на банкнотах євро виконані у вигляді її зображення.

У процесі роботи над новим дизайном євро Європейський центральний банк працював з нейробіологом Стенфордського університету Девідом Іглманом. Дослідник порекомендував зосередитися на елементах захисту, які здатне помітити людське око.

До цього більшість фальшивих євробанкнот було виявлено лише банківських персоналом, у повсякденному житті люди не надто звертали увагу на справжність грошей у своїх гаманцях. На думку Іглмана, людський мозок краще сприймає водяний знак у вигляді особи, а не архітектурних споруд.