ЄС знову хоче дістатися заморожених активів РФ - країни готують нову вимогу до Єврокомісії

Кілька країн Євросоюзу закликають Європейську комісію відновити роботу над механізмом використання заморожених російських активів для фінансування України. Йдеться, зокрема, про Швецію, Нідерланди, Іспанію та Польщу, передають Патріоти України.

Як повідомляє Financial Times із посиланням на чотирьох співрозмовників, знайомих зі змістом відповідного листа, документ планують направити до Брюсселя 27 серпня.

Автори звернення хочуть, щоб Єврокомісія продовжила технічну роботу над можливим механізмом і надала інформацію про те, чи вдалося знайти юридичні та фінансові рішення, які могли б усунути основні заперечення Бельгії.

Саме Бельгія залишається одним із головних противників прямого використання основної суми заморожених російських активів. Значна їх частина зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.

За проєктом листа, Єврокомісії також можуть запропонувати вивчити механізми, за яких потенційні ризики розподілялися б між усіма країнами ЄС. Це має дозволити уникнути ситуації, коли одна держава нестиме непропорційно велику відповідальність.

«Зараз саме час відновити обговорення того, як ми можемо використати заморожені російські активи в інтересах України та у наших власних інтересах», – заявила міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.

У країнах ЄС наразі заморожено понад 200 млрд євро активів Центрального банку Росії. Станом на кінець червня на балансі Euroclear перебувало близько 202 млрд євро російських активів, які потрапили під санкції.

Основна сума цих коштів досі не використовується безпосередньо для фінансування України. Натомість Євросоюз спрямовує Києву надприбутки, отримані від заморожених активів.

Майбутні надходження від цих активів також мають використовуватися для погашення кредитів країн G7 для України на загальну суму близько 50 млрд доларів, або 45 млрд євро. Відповідну домовленість було погоджено у 2024 році.

Ще у грудні 2025 року лідери ЄС домовилися продовжити юридичну та технічну роботу над так званим «репараційним кредитом», який мав базуватися на грошових залишках, пов’язаних із замороженими російськими активами.

Однак після цього Єврокомісія публічно не повідомляла про значний прогрес у створенні нового механізму. Саме тому країни, які готують лист, хочуть отримати від Брюсселя звіт про виконану роботу.

Водночас замість «репараційного кредиту» ЄС уже погодив для України позику на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Кредит забезпечений бюджетом Євросоюзу.

Із цієї суми 60 млрд євро мають піти на оборонні потреби України, ще 30 млрд – на бюджетну підтримку. Остаточно програму затвердили у квітні, а перші виплати вже розпочалися.

Втім, у Швеції вважають, що цих коштів Україні може бути недостатньо. Саме тому питання пошуку додаткових джерел фінансування знову виходить на перший план.

За словами джерела Financial Times, наразі немає нового рішення, яке повністю усувало б політичні та юридичні перешкоди, що виникли під час попередньої спроби. Водночас уже розроблені юридичні конструкції можуть бути доопрацьовані, якщо позиції країн ЄС зміняться.

Головною проблемою залишається позиція Бельгії. У Брюсселі побоюються, що у разі судових позовів з боку Росії саме Бельгії доведеться нести значну частину відповідальності за можливе повернення коштів.

Крім того, бельгійська влада попереджає про потенційні наслідки для фінансових ринків та міжнародного статусу євро.

Дискусія про використання російських активів активізувалася на тлі погіршення бюджетної ситуації в Україні. Президент Володимир Зеленський оцінював дефіцит бюджету у 23 млрд євро та заявляв, що частину витрат, запланованих на другу половину року, Україні довелося здійснити раніше.

Київ також розраховує на можливість достроково отримати частину європейського кредиту, яка передбачена на 2027 рік. Зокрема, близько 10 млрд євро Україні необхідні для оплати озброєння, постачання якого очікується у січні та лютому.

Водночас колишній міністр оборони України Михайло Федоров поставив під сумнів озвучену оцінку дефіциту. За його словами, розроблений за його участі план передбачав дефіцит близько 5 млрд доларів, який планували покрити за рахунок економії на нових закупівлях та міжнародної допомоги.

Повернення до питання російських активів також відбувається на тлі суперечок у ЄС щодо майбутнього семирічного бюджету блоку. Додаткова потреба у фінансуванні України може посилити тиск на держави-члени та змусити їх активніше шукати альтернативні джерела коштів.