
У скасуванні енергореформи зацікавлені деякі великі бізнесмени, зокрема – Ігор Коломойський, чиї підприємства споживають багато електроенергії, у зв'язку з чим власнику вигідно контролювати ціни на неї. Про це заявив економіст Борис Кушнірук у коментарі телеканалу NewsOne, передають Патріоти України.
"Коломойський зацікавлений, щоб повернутися до тієї моделі, яка існувала ще до впровадження так званого "Роттердам плюс". Коли тарифи визначали повністю в ручному режимі. Тоді він зможе пролобіювати, щоб на його підприємствах, як на "великих" споживачах електроенергії, ціна була найнижчою", – зазначив Кушнірук.
Коломойський контролює Нікопольський і Запорізький феросплавні заводи, зазначає NewsOne, ці підприємства є найбільшими споживачами електроенергії, а витрати на електроенергію в собівартості їхньої продукції становлять приблизно 50%.
Із 1 січня в Україні почав діяти роздрібний ринок електричної енергії. Повномасштабний запуск нової моделі оптового ринку заплановано на 1 липня. Вона передбачає імплементацію норм Третього енергетичного пакета ЄС, зокрема в питанні розділення компаній за напрямами розподілу і передання електроенергії.
13 травня прем'єр-міністр Володимир Гройсман підтвердив, що ринок планують запустити вчасно, і додав, що новації не мають приводити до підвищення цін на електроенергію для населення. У команді президента України Володимира Зеленського виступили за перенесення запуску нового ринку електроенергії. Видання "Дело" написало, що відтермінування запуску ринку вигідне бізнесменові Ігорю Коломойському і його феросплавним заводам.
Українці можуть суттєво збільшити розмір майбутньої пенсії, якщо не поспішатимуть оформлювати виплати після досягнення пенсійного віку. За певних умов відстрочка виходу на пенсію дає право на додаткове підвищення, розмір якого залежить від кількості мі...
Російські удари по енергетиці, портах, залізниці та металургійним підприємствам фактично зупинили українську сталеливарну галузь, яка торік забезпечувала понад 7% економічного виробництва країни. Це матиме серйозні наслідки для ВВП, зайнятості та бюдже...