Кредити на квартири для українців можуть стати доступнішими: Ось які зміни ухвалили нардепи

В Україні у першому читанні ухвалили законопроєкт про сек’юритизацію та облігації з покриттям, який дозволяє банкам швидше повертати кошти з виданих довгострокових кредитів і повторно спрямовувати їх на нові позики. Зазначається, що це має збільшити обсяги іпотечного кредитування та зробити житлові кредити доступнішими за рахунок залучення додаткового фінансування та зниження вартості ресурсів для банків, передають Патріоти України.

Про це йдеться у законопроєкті №15172, який у першому читанні підтримало 236 нардепів (поіменне голосування – за посиланням). Зокрема, голоси за фракціями та групами розділились так:

• "Слуга народу" – 163;
• "Європейська солідарність" – 15;
• "Батьківщина" – 0;
• "Платформа за життя та мир" – 12;
• "Довіра" – 16;
• "За майбутнє" – 7;
• "Голос" – 7;
• "Відновлення України" – 8;
• позафракційні – 8.

Йдеться про впровадження в Україні сучасних фінансових інструментів, які давно працюють у країнах Європейського Союзу. Сьогодні українська банківська система стикається з проблемою, що іпотечні кредити є довгостроковими, а отже "заморожують" кошти банків на роки або навіть десятиліття.

Фактично, коли банк видає іпотеку, він не може швидко повернути ці гроші в обіг для нових кредитів. Зазначається, що це зменшує ліквідність, підвищує ризики і, як наслідок, робить кредити дорожчими та менш доступними для населення. Саме цю проблему і має вирішити новий законопроєкт.

Ключова ідея документа – запуск механізму сек’юритизації та випуску облігацій з покриттям. Простими словами, банки зможуть об’єднувати видані кредити в спеціальні пакети (портфелі), перетворювати їх на цінні папери та продавати інвесторам. Отримані кошти знову повертаються в банк і використовуються для видачі нових кредитів.

Зазначається, що це дозволяє банкам не чекати десятиліттями повернення кожної іпотеки, а постійно "перезапускати" кредитний цикл. Також законопроєкт передбачає:

• створення спеціалізованих платформ для операцій сек’юритизації;
• запровадження нових типів облігацій;
• регулювання обігу кредитних нот;
• чіткі вимоги до активів, які можуть бути забезпеченням;
• визначення прав та обов’язків учасників ринку.

Окремий акцент у документі зроблено на захисті інвесторів. Закон посилює вимоги до розкриття інформації та вводить механізми відокремлення сек’юритизованих активів. Активи, які забезпечують облігації, будуть юридично відокремлені від можливого банкрутства банку-емітента. Таким чином підвищується надійність інвестиційних інструментів.

Також в Україні планують впровадити європейський стандарт STS (Simple, Transparent, Standardised), який передбачає просту, прозору та стандартизовану структуру таких фінансових операцій. За словами представників парламентського фінансового комітету, зокрема Данила Гетманцева, сьогодні банки змушені довго утримувати видані іпотечні кредити на балансі, що обмежує їхню здатність видавати нові позики.

Новий механізм дозволить швидше повертати кошти в обіг і збільшити обсяги кредитування. Очікується, що протягом перших п’яти років після запуску реформи ринок може залучити понад 150 млрд грн додаткового фінансування, з яких близько 100 млрд грн потенційно можуть бути спрямовані саме в іпотеку. Якщо законопроєкт буде остаточно ухвалений і реалізований, це може призвести до кількох важливих змін:

• збільшення кількості іпотечних кредитів;
• зниження вартості позик через підвищення ліквідності банків;
• розширення програм доступного житла;
• активнішого залучення інвестицій у фінансовий сектор;
• розвитку довгострокового кредитування в цілому.

Окремо зазначається, що нові механізми можуть підтримати програми житла для внутрішньо переміщених осіб та інших соціально вразливих категорій. Реформа орієнтована на адаптацію українського фінансового законодавства до стандартів Європейського Союзу. У країнах ЄС подібні інструменти давно є основою ринку іпотеки та інвестицій.

Крім внутрішніх економічних ефектів, ухвалення цього закону також пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України, зокрема в межах програм співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Після першого читання законопроєкт буде доопрацьований з урахуванням пропозицій народних депутатів. Далі його мають підготувати до другого читання та остаточного ухвалення.