Двадцять сім гривень сорок п’ять копійок за один американський долар. Українці уважно слідкують за цифрами на обмінниках. І вангують, яким долар буде завтра, яким восени. Головне питання - чи перетне долар психологічну позначку у тридцять гривень уже в цьому році. І як зберегти невеликі заощадження, які ще залишились після нищівного карантину, передають Патріоти України.
Валютні гойдалки почали гойдатися лише від чуток і домислів – хто ж сяде в крісло очільника Національного банку України. Курс від 26 гривень з половиною поповз до 27-ти. І не зупиняється досі. В обмінниках столиці – 27,55. Нас переконують: економічних підстав для такого стрибка немає. Але психологічних, хоч відбавляй. То як низько падатиме гривня?
«Я певен, що гривня не перейде межу 30. Я навіть не дуже переконаний, що вона дійде до межі 29. Я гадаю, що курс, курсовий коридор 26,5 – 28 збережеться до кінця року», – каже економіст Михайло Кухар.
Та бюджет країни написаний за сценарієм, де долар аж 30 гривень. Тож треба придивитися до перших кроків нового керівництва НБУ. Так, між іншим, буде робити і Міжнародний валютний фонд, від кредитів якого гривня вкрай залежна. Чекати осіннього траншу валюти не варто. Так само вичікує і світовий банк – 350 мільйонів виділив, але так і не послав в Україну.
А тепер помножте зменшення валюти на збільшення мінімальної зарплати і отримаємо інфляцію. Тобто уже з вересня треба готуватися до здорожчання абсолютно усіх груп товарів. Головним чином – продуктів харчування. Перше місце – за борщовим набором. Першою «підскочить» у ціні картопля. Бо знову неврожай. І Білорусь ціну на ринку не зіб’є, бо закрилась від України. Разом зі своїми часником і цибулею. Це – наступні по здорожчанню продукти. Буряк, морква і капуста – слідом. Ближче до листопада підтягнеться м’ясо і сало. Яйця та молочка. Традиційно здорожчає хліб. Але фрукти у цьому році б’ють усі цінові рекорди.
Малина, наприклад, зараз коштує близько ста гривень за кілограм. А от апельсин з Туреччини – удвічі дешевший (50 гривень). Банани – аж с Еквадору – взагалі по 25 гривень. У чому ж парадокс?
Зрозуміло, що ані бананів, ані апельсинів в Україні не вирощують. Однак у світі виробників цих фруктів – багато. Врожай збирають по три і більше разів на рік.
«Вони коштують центи. Основна вартість того, що ми бачимо на полицях, – це вартість логістики. Бо сам товар в закупі – копійки», – каже президент Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
А от малини, черешні і решти ягід на ринку мало. Порівняно з бананами. Плюс виростити малину – це ще той клопіт. А зібрати! Апельсини й банани на полиці пролежать значно довше, ніж малина. День – і до побачення.
«В нас поки що дуже висока сезонність. Тобто коли у нас починає масово надходити продукція на ринок, в першу чергу, це стосується сезонних овочів і фруктів, у нас ринок обвалюється», – нагадує Олег Пендзин.
І це найнеприємніша особливість українського ринку. В Європі таких цінових гойдалок практично не відбувається. Там фермери прогнозовано вирощують лиш стільки, скільки зможуть продати в країні і на експорт. Та головне, що увесь світ знає: поле без складів – гроші на вітер.
«У них все, що зібрано, миттєво відповідним чином фасується і йде в сховища. Вони «розмазують» це по року. І в них зміни практично відсутні – один-півтора відсотка в супермаркетах», – каже Пендзин.
А ще ж треба до українського виробництва придивитися, наскільки воно українське. «Уявімо, що один качан – це ціла тонна кукурудзи, яка піде на експорт. На скільки вона українська? Давайте придивимося? 10% – це імпортне насіння. Пестициди – теж не наші (16%). Міндобрива – майже 20% іноземні. Сільгосптехніка і нафтопродукти – це ще третина (30%) закордонних складових. Тож маємо, що українська кукурудза лише на чверть (24%) українська!», – каже Ірина Коваленко.
Виходить так звана «економіка бідності», коли навіть наше зерно лише на четверть наше. Банани дешевше вітчизняних яблук. А зібрані овочі фрукти ми не здатні зберегти до нового урожаю. Все це, врешті, і визначає цифри в обміниках і товщину наших гаманців. Цієї осені вони явно схуднуть. Тож традиційну пораду: поділити все відкладене на «чорний день» на три частини – гривню, долари і євро – цього разу краще не давати. Бо заощадити буде важко.
Великі відсоткові ставки в банках Росії змусили російських підприємців шукати гроші у сусідніх державах. "Сбербанк" запропонував російським компаніям брати кредити в Білорусі, де працює дочірній банк. Про це пише The Moscow Times, передають Патріоти Ук...
Представники Болгарії та Румунії вимагають захисту від імпорту дешевого меду з України. Від занизької закупівельної ціни на мед страждають і самі українські пасічники. За їхніми словами, відвантажувати продукт оптовикам восени-2024 доводиться від 55 гр...