Мільярдери без дипломів - виняток, а не правило: Що насправді визначає зарплату

В Україні та світі фіксують погіршення результатів школярів у базових дисциплінах, водночас ринок праці дедалі більше орієнтується не просто на наявність диплома, а на реальні навички людини, передають Патріоти України з посиланням на Мінфін.

У 2026 році 48 590 українських вступників, або 14,8% учасників національного мультипредметного тесту, не подолали поріг хоча б з одного предмета. Найбільше проблем виникло з математикою: мінімальний результат не набрали 39 888 учасників, або 12,1%.

Ще одну тенденцію демонструють результати міжнародного дослідження PISA-2025. В Україні базового рівня з математики не досягли 46% 15-річних учнів, а з читання — 45%. Майже 30% школярів продемонстрували низькі результати одразу з математики, читання та природничих наук.

На результати українських школярів суттєво вплинули пандемія COVID-19 та повномасштабна війна. Нинішні 15-річні пережили карантин у молодших класах, а згодом навчалися в умовах повітряних тривог, відключень електроенергії, евакуацій та дистанційного навчання. Водночас 61% українських учнів, які брали участь у PISA-2025, навчалися у школах, керівники яких повідомляли про нестачу навчальних матеріалів та обладнання.

Однак проблема не обмежується Україною. У дослідженні PISA-2025 взяли участь понад 760 тисяч 15-річних із 91 країни. Середні результати держав OECD знизилися до найнижчих показників за всю історію дослідження. За десять років результат із читання скоротився на 28 балів, а з математики — на 22.

При цьому тенденція до погіршення результатів почалася ще до пандемії. Дослідники серед іншого називають хронічні пропуски занять, нерівність між родинами, нестачу вчителів, скорочення часу на читання та цифрові відволікання.

Окремо змінюється характер читання. Частка школярів, які швидко проходять текст, але частіше припускаються помилок, майже подвоїлася порівняно з 2018 роком. Слабшими стають і складніші навички — зокрема здатність порівнювати інформацію з різних джерел, оцінювати її достовірність та критично осмислювати прочитане.

Водночас цифрове середовище змінює спосіб роботи людей з інформацією. Дослідження так званого «ефекту Google» показують, що люди можуть гірше запам'ятовувати саму інформацію, якщо очікують, що за потреби зможуть легко знайти її в інтернеті. Натомість вони краще запам'ятовують, де саме її шукати.

Це особливо важливо в епоху штучного інтелекту, коли пошук інформації, розрахунки та частину інтелектуальної роботи можна передати цифровим інструментам. Однак здатність знайти відповідь не означає здатність правильно її зрозуміти та використати.

Попри популярні історії про мільярдерів, які не отримали вищої освіти, загальний зв'язок між освітою та доходами залишається помітним. У країнах OECD працівники з дипломом бакалавра в середньому заробляють на 39% більше, ніж люди, які завершили лише середню освіту. Для тих, хто має ступінь магістра або доктора, різниця сягає 83%.

Водночас дедалі більшого значення набувають конкретні навички. Серед працівників з однаковим рівнем освіти люди з кращими математичними навичками в середньому заробляють на 31–40% більше, ніж ті, хто має середній рівень таких умінь.

Для економіки це також має значення. Базові навички пов'язані з продуктивністю праці, доходами та здатністю бізнесу впроваджувати нові технології. За оцінками Світового банку, слабкі результати навчання можуть знижувати майбутні доходи людей та обмежувати економічне зростання.

Водночас сам факт отримання диплома поступово перестає бути достатньою перевагою. На ринку праці зростає попит на людей, які вміють аналізувати інформацію, працювати з технологіями, швидко навчатися та адаптуватися до змін.

За даними Future of Jobs Report Всесвітнього економічного форуму, до навичок, важливих для роботодавців до 2030 року, належать робота зі штучним інтелектом і великими даними, аналітичне та креативне мислення, технологічна грамотність, адаптивність, системне мислення та здатність постійно навчатися.

Очікується, що до 2030 року роботодавцям доведеться змінити близько 39% основних навичок працівників.

Таким чином, диплом не зникає з ринку праці, але його цінність дедалі більше залежатиме від того, які реальні компетенції за ним стоять. Здатність читати, рахувати, аналізувати інформацію, помічати помилки та навчатися нового залишається фундаментом навіть у часи, коли частину роботи виконують алгоритми та штучний інтелект.

Саме поєднання базових знань із аналітичним мисленням, технологічною грамотністю, креативністю та здатністю адаптуватися може стати одним із ключових факторів конкурентоспроможності працівників у найближчі роки.