Українцям у країнах Європи пропонують різну роботу, проте для багатьох галузей дуже важливе знання мови. Наприклад, у Німеччині громадяни часто ходять на курси, де вивчають німецьку та підвищують свою кваліфікацію. Враховуючи те, як українці швидко пристосовуються, після війни велика частина біженців може не повернутися в країну. Про це розповів "Обозревателю" президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник, передають Патріоти України.
Він зазначив, що уряду варто передивитися міграційну стратегію та робити кроки до запрошення працівників з-за кордону, оскільки в іншому разі в Україні не вистачатиме кадрів для відбудови.
"Якщо казати конкретно про українців, які поїхали в ті чи інші країни Європи, то залежно від місцевої ситуації на ринку праці громадяни України можуть розраховувати на те, що вони знайдуть собі роботу. Є потреба в Німеччині на кваліфікований персонал. Враховуючи, що левова частка тих, хто виїхав у цю країну, – це жінки та діти, більшість яких не знає місцевої мови, то вони можуть розраховувати або на державні курси, де вони будуть вивчати мову та підвищувати свою кваліфікація, або, якщо в них є відповідний фах, то можуть працювати за ним", – сказав експерт.
Він зазначає, що в Німеччині майже 3 тис. українських вчителів вже працюють у місцевих школах. Якщо йдеться про лікарів, то для них потрібно вивчити німецьку мову, скласти відповідні іспити, а вже після цього вони можуть почати працювати. Робота навіть неквалікованого персоналу у сфері, наприклад, готельно-ресторанного бізнесу або догляду за літніми людьми все ж передбачає, що люди повинні знати німецьку.
"Тому це в якісь мірі обмежує доступ українців до ринку праці цієї країни. Втім українці активно вивчають німецьку мову, займаються на курсах із підвищення кваліфікації, і, я впевнений, що з кожним днем дедалі більша кількість знаходитиме собі роботу. І ось тут з'являється головне питання: після закінчення війни всі ці люди, які вивчили німецьку мову, підвищили свою кваліфікацію й почали там заробляти вже заробітну плату відповідно до своєї кваліфікації, будуть повертатися? Чи жінки, в яких вже діти пішли до дитячих садків, шкіл чи коледжів, будуть повертатися в Україну, або будуть чекати, коли до них приїдуть їхні чоловіки, які після закінчення війни не зможуть знайти собі роботу в Україні? Це дуже велике питання", – додає Воскобойник.
Післявоєнна Україна – робочих кадрів не вистачатиме
Серйозним викликом для української держави буде те, що багато українців не повернуться. Наприклад, у галузі будівництва не вистачало будівельників навіть до початку повномасштабної війни, підкреслює Воскобойник.
"Як ми зможемо відбудовувати нашу країну, коли, на мій погляд, із закінченням війни саме галузь будівництва буде одним із головних рухів розвитку нашої економіки. Знищені цілі міста, майнові комплекси, підприємства. Буде в держави потреба в людях, які працюватимуть саме в цій галузі, й тому вже зараз український уряд повинен переглядати нашу міграційну стратегію, яка була розгорнута ще в 2017 році урядом Гройсмана", – наголосив експерт.
За його словами, владі зараз необхідно переглядати, які кроки вже були зроблені і що потрібно зробити, аби залучати в Україну трудових мігрантів. Саме це – найбільш простий шлях щодо активного залучення робочих рук і збільшення кількості кадрів у нашій державі.
Український газовий ринок фактично залишається ізольованим від європейського: експорт закритий, а імпорт майже відсутній. У результаті ціни по різні боки кордону рухаються у протилежних напрямках. Про це розповів експерт газового напряму аналітичної ко...
В Україні поступово підвищуються вимоги до страхового стажу для виходу на пенсію за віком. У 2026 році для призначення пенсії у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки стажу. У 2027 році вимога зросте до 34 років, а з 2028-го — до 35 років. Про це ро...
