• клієнта, який не хоче приносити додаткові документи;
• тих, у кого занадто багато платіжних карток (без вказівки кількості);
• тих, із ким не вдалося зв'язатися за вказаним номером телефону і адресою;
• клієнта, який нервує без "видимих причин", "надмірно" цікавиться законодавством про фінансовий моніторинг;
• клієнта, який вимагає обслуговування в одного конкретного співробітника.

Крім норми про "п'ять тисяч" (таку суму можна перевести анонімно, не використовуючи свій рахунок), НБУ видав ще низку обмежень. Клієнта потрібно перевіряти, якщо:

• обсяг готівкових операцій за рахунками не відповідає типовому обсягу для такого клієнта;
• постійно проходять операції з готівкою на великі, округлі суми;
• клієнт регулярно змінює дрібні банкноти на великі.

Усього в переліку кілька десятків критеріїв. Але водночас свої внутрішні умови є і в самих банків. НБУ створює тільки загальні правила, а фінустанова має право їх посилити або адаптувати під себе, не порушуючи принципів постанови й закону.