Нова влада ЄС після недавніх парламентських виборів відразу взялися за боротьбу з викидами і вирішила всіма силами стимулювати країни Європи відмовлятися від вуглеводнів. Для цього ЄС введе санкції за викиди: і буде обкладати додатковими податками, позбавляти державного фінансування і змушувати приватних кредиторів піднімати ставки для проектів «брудної» економіки. Зокрема Брюссель перекриє фінансування газових проектів через свій гігантський Європейський інвестиційний банк вкладатиме відповідні колосальні кошти в «зелену» економіку, зазначають
Патріоти України.
Після демаршу США Європа хоче стати лідером в боротьбі з парниковими газами та першою серед провідних світових економік збирається виконати вимоги Паризького кліматичної угоди і нейтралізувати викиди до 2050 року. Чим це загрожує іншим країнам експортерам нафти і газу та фінансового світу?
В ЄС інститут розвитку - Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), який дає кредити на пільгових умовах державним і приватним компаніям, фінансуючи проекти в Європі (90%) і ще 150 країнах.
Масштаб істотний: близько 50 млрд євро в рік, четверта частина з них іде на «зелені» проекти: екологічно чистий транспорт, поновлювану енергетику і підвищення енергоефективності.
Німеччина сподівається поступово відмовитися від вугільних електростанцій і розраховувала замінити їх газовими: ядерна енергетика непопулярна у німців.
ЄІБ, як і інші подібні інститути - Всесвітній банк і ЄБРР, давно перестав кредитувати все, що пов'язано з вугіллям. Однак тепер вирішив піти далі.
Після двох місяців запеклих суперечок банк затвердив минулого тижня нову стратегію і пообіцяв відмовитися від газових проектів - з 2022 року. Хотіли і раніше, але в підсумку термін перенесли на рік, щоб умовити незадоволених: Німеччину, Польщу, Угорщину і Румунію. Вони спалюють багато вугілля і розраховували замінити його газом.
Нова стратегія забороняє кредитувати проекти в газовій галузі тільки з 2022 року. Але дозволяє фінансувати вже схвалені і ті, що будуть прийняті до кінця 2021 року.
Відмова ЄІБ фінансувати газотурбінні електростанції і газопроводи загрожує збільшенням вартості цих проектів, це може відлякати приватних інвесторів.
Нещодавно обрана глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен пообіцяла зробити з Європейського інвестбанку двигун «зеленої» економіки. І банк включив в нову стратегію амбітну мету - за 10 років підтримати екологічні проекти на 1 трлн євро.
З урахуванням того, що банк в середньому фінансує чверть повної вартості проектів, в яких він бере участь, а інші дають приватні інвестори, нова стратегія обіцяє близько 300 млрд євро кредитів «зеленої» економіки.
Все це призведе до подорожчання газових проектів в Європі, а деякі з них позбавить перспективи окупитися.
Тим же, хто все ж таки зважиться надавати кредити «брудним» галузям, готує батіг Крістін Лагард - недавно вона очолила Європейський центробанк, який визначає грошово-кредитну політику в єврозоні.
Вона пообіцяла ускладнити життя банкам і інвестфондам, які забувають про кліматичні ризики при оцінці вкладень. Для початку ці ризики будуть додані в стрес-тести банків. А потім це може дійти і до змін вимог до капіталу: ті, хто вкладається в «брудну» економіку, змушені будуть створювати додаткові грошові резерви, це зробить таке кредитування менш привабливим і менш прибутковим для фінансистів.
Посилити нагляд за банками і враховувати кліматичні ризики при оцінці достатності капіталу пообіцяли Банк Англії і Бундесбанк.
Приєднуйтесь
