Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Податківці впритул взялися за контроль покупок українців в інтернеті — збирають/аналізують дані з майданчиків типу OLX, OnlyFans, Uklon тощо й продовжують розширювати кругозір, стягувати неоплачені податки з фізосіб і нараховувати людям штрафи. Оскільки часто-густо покупки сплачують звичайними грошовими переказами громадян (p2p, IBAN), у зливі інформацію в Держподаткову службу запідозрили банкірів. Але виявилось, що фіскали отримують дані оперативніше та навіть простіше, що дозволяє їм виявляти учасників інтернет-торгівлі. "Телеграф" отримав офіційні відповіді Податкової та пояснення податкових юристів з цього приводу, передають Патріоти України.
На початку травня громадськість сколихнуло повідомлення від Opendatabot про те, що Державна податкова служба з 1 березня 2025 року розпочала активний моніторинг грошових переказів на банківські рахунки українців, які здійснюють онлайн-продажі товарів. А саме: що менш ніж за місяць ДПС було зафіксовано 1,4 млн таких транзакцій на загальну суму 1,6 млрд грн. В межах цього відстеження фіскали звернули увагу на 11 тисяч громадян, які отримали понад 50 переказів на рахунки зі, здавалось би, невеликим середнім чеком — 1142 грн.
50 переказів — це, вочевидь, було мінімальним порогом щодо частоти зарахувань, від якого ДПС починала відстеження, в середньому ж на одну людину припадало 127 переказів. Нові обмеження на перекази по банківських рахунках: коли запрацюють в Україні і що означають
Окремо аналітики Opendatabot зазначили, що Державна податкова служба моніторила перекази за допомогою Системи обліку даних РРО. Та наразі штрафів не виписувала та людей до відповідальності не притягала. Учасникам операцій вдавалося відбутися попередженнями.
А згодом у соцмережах з`явилася інформація про те, що простих українців почали викликати до податкових органів для пояснень щодо систематичного ведення господарської діяльності в інтернеті.
Чи не одразу після того поповзли чутки про те, що банкіри начебто в онлайні передають податківцям інформацію про перекази фізосіб і в ДПС бачать рахунки людей як на долоні. Оскільки всі пам’ятають, що фіскали мріяли отримати доступ до тих даних ще з кінця 90-х років минулого сторіччя.
Однак у підсумку ці плітки не підтвердилася. У відповіді на офіційний запит "Телеграфу" директор Департаменту податкового аудиту Державної податкової служби Юрій Васюк повідомив, що у згадану Систему обліку даних РРО (СОД РРО) збирається інформація по фіскальних чеках. Онлайн-торгівлю відстежують по чеках.
У СОД РРО потрапляє вся інформація про два види чеків: які проходять через звичайні реєстратори розрахункових операцій (РРО), тобто через звичайні каси, до яких всі звикли, та через програмні РРО (ПРРО) — електроні версії чеків.
СОД РРО була запущена в експлуатацію з 16 грудня 2021-го. Утім, тільки у квітні 2025-го ДПС зробила публічну заяву, що з 1 березня цього ж року завдяки системі ідентифікує громадян та платників податків, які здійснюють продаж товарів через інтернет та отримують грошові перекази за це. Позначили дві категорії людей, які потрапили під їх онлайн-контроль:
У квітні податківці наголосили, що за перші 20 днів березня "ідентифікували десятки тисяч платників податків і громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки. В окремих випадках кількість переказів на одну особу досягає сотень транзакцій, при цьому відсутня державна реєстрація або використання РРО/ПРРО".
Можна не сумніватися, що в травні 2025-го Податкова відстежувала транзакції вже не десятків, а сотень тисяч українців. Принаймні з такої кількості стандартних (РРО) і електронних (ПРРО) надходила інформація.
Юрій Васюк з ДПС повідомив "Телеграфу" про таку динаміку РРО та ПРРО, з яких надходить інформація до Системи обліку даних:
Дані про точну чисельність людей, чиї транзакції відстежуються, не наводяться (повну версію відповідей можна побачити в кінці).
"Якщо формою фіскального касового чека ФКЧ-3 передбачене відображення даних як про ініціатора переказу, так i про його отримувача, то така інформація потрапить, буде зберігатись у СОД РРО та буде доступна для аналізу відповідними працівниками ДПС", — водночас уточнив Васюк.
ФКЧ-3 — це фіскальний чек за операціями з приймання коштів для їх подальшого переказу. Первинним отримувачем грошей від покупця може бути майданчик, приміром, Prom-оплата на платформі Prom, якою користуються для безпечних оплат на випадок, якщо споживачу не сподобається товар, його якість тощо. Та коли у покупця, що забере товар, не буде претензій, то майданчик перерахує гроші постачальнику.
Податківці уточнили, що в цьому ФКЧ-3 містяться такі дані:
"У фіскальних касових чеках не міститься інформація про місце реєстрації суб’єкта господарювання, а відображається лише адреса господарської одиниці, де вона формується. Кількість операцій за зміну також не відображається в жодній із форм касових чеків", — пояснив "Телеграфу" Юрій Васюк.
Та, напевно, фіскалам вистачає й цієї інформації, оскільки вони вміють по податкових номерах знаходити й бізнесменів, й простих людей (за місцем реєстрації).
Податківець підтвердив підвищений інтерес ДПС до торгівлі, і інтернет-торгівлі в тому числі. Фіскальний контроль у цій царині буде тільки збільшуватись і поглиблюватись. Особливо податкові органи будуть цікавитися випадками, коли торгівлею займають прості люди, які не зареєстровані як ФОП (фізособа-підприємець).
"ДПС здійснює контроль за діяльністю фізичних осіб без державної реєстрації виключно у разі отримання інформації про здійснення/отримання підозрілих транзакцій та за умови, що факти торгівлі однорідним асортиментом товарів (в том числі в мережі інтернет) було встановлено безпосередньо самими працівниками ДПС, під час виконання своїх службових обов’язків", — зазначив "Телеграфу" Васюк.
Опитані "Телеграфом" податкові юристі підтверджують активізацію фіскалів останнім часом та відзначають, що ДПС і справді активніше відстежують інтернет-торгівлю за чеками.
"Динаміка здійснення моніторингу таких операцій з кожним роком зростає, особливо після запровадження правил обов’язкового застосування РРО/ПРРО і відновлення податкових перевірок", — визнав нам керівник практики податкового права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Іван Маринюк.
Та це ще не поголовний контроль. "Податкові органи не в змозі відстежити всіх податкових резидентів, які фактично вчиняють господарську діяльність без належної реєстрації. Допоки податкові інспектори не отримали конкретну податкову інформацію, конкретну скаргу на якогось підприємця або не виявлять його самостійно, вони в повному обсязі не контролюють онлайн-торгівлю як таку. Для цього вчиняється безліч дій", — сказав "Телеграфу" адвокат ЮК Riyako&Partners Андрій Тімонов.
До прикладу він навів ситуацію, що активно обговорювалась у ЗМІ та соцмережах і стосувалася оподаткування доходів, отриманих громадянами України (переважно громадянками) на закордонному майданчику OnlyFans. Тімонов зазначив, що наші податкові органи, скоріше за все, отримали ці дані у вигляді масиву інформації.
Нагадаємо, що Україна ще в серпні 2022 року приєдналась до міжнародної угоди щодо автоматичного обміну фінансовою інформацією за міжнародним стандартом CRS (Common Reporting Standart), за яким працюють близько 120 країн. А фактично перший обмін цими даними відбувся в жовтні 2024 року, наступний запланований до 30 вересня 2025-го. Завдяки йому наша ДПС може дізнаватися по закордоні заробітки українців, їхні іноземні активи, банківські рахунки тощо.
"Наші податкові органи отримали від власника платформи OnlyFans інформацію стосовно виплат грошових коштів від цього майданчику на адресу громадян України. А потім вони аналізували всі ці відомості, знаючи податковий код громадянина-отримувача: моніторили їх подані/не подані декларації, перевіряли, хто зареєстрований як фізособа-підприємець. До речі, багато дівчат були зареєстровані як ФОП й подавали декларації, декларували виплати OnlyFans як дохід і сплачували податки. До них не було питань. Та були й протилежні випадки", — розповів Тімонов.
Як відомо, компанія OnlyFans зареєстрована в Лондоні (Великобританія). Станом на 2025 рік ця платформа обслуговувала 3,5 млн активних творців контенту, яким було надано 10,5 млн акаунтів. 84% творців OnlyFans — жінки, а 78,9% користувачів — чоловіки. У січні-травні (на 17 травня) 2025-го загальний трафік OnlyFans оцінили у 252,9 млн відвідувань по всьому світу, що сприяло зростанню дохідності майданчика. Свіжої фінансової звітності ще нема, але відомо, що з 2022-го по 2023 рік дохід OnlyFans збільшився з $5,55 млрд до $6,63 млрд.
До того ж наші фіскали мають змогу дотягнутися й до українських інтернет-платформ типу OLX, Rozetka, Uklon тощо.
"Податкова має можливість перевіряти інтернет-майданчики, де громадяни пропонують товари та послуги, і таким чином виявляти незареєстрованих підприємців", — підтвердив у коментарі "Телеграфу" адвокат Leshchenko & Partners Данило Трясов.
"Плідна співпраця може налагоджуватися з "Новою поштою", наприклад, щодо отримання від неї інформації про суб’єктів господарювання, які безпосередньо отримують накладені перекази", — додав Андрій Тімонов.
Водночас в банках заперечили надання Податковій в онлайн-режимі інформації щодо переказів між рахунками громадян і руху коштів на них. Такі відомості належать до банківської таємниці. Фінансисти кажуть, що надають клієнтські дані лише за рішеннями суду й нечасто саме податковим органам.
"На запит податкової ми не маємо право надавати інформацію по закону. Єдиний спосіб — це отримати інформацію за рішенням суду. Іноді є рішення, ініціаторами яких є податкова служба, але зазвичай рішення суду стосуються кримінальних справ", — зазначив "Телеграфу" заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку, Антон Тютюн.
Податкові юристи пояснюють: торгувати без відкриття ФОП в Україні можна лише за умови поодиноких продажів, тобто коли вони не поставлені на потік.
"Чинне законодавство дозволяє громадянам продавати особисті речі — такі як старі меблі, техніка, книги чи інші предмети вжитку — через онлайн-майданчики (наприклад, OLX, соцмережі) без обов’язку реєструватися як ФОП і сплачувати відповідні податки, але за умови, що такі продажі мають разовий характер, речі не купувалися з метою перепродажу, мають епізодичний характер і відсутні ознаки системності чи комерційної мети", — розтлумачив Данило Трясов.
Якщо повернутися до дослідження Opendatabot, то побачимо, що податківці звернули увагу на 11 тис. громадян, що отримували понад 50 грошових переказів на місяць. Й стає зрозуміло, що ДПС має на увазі під системними продажами з комерційною метою.
За таких умов людина вже мусить відкривати ФОП, складати відповідну звітність та сплачувати податки. Інакше держава вбачає незаконну підприємницьку діяльність.
"При цьому також чинне законодавство зобов’язує суб’єкта господарювання (фізособу-підприємця), який здійснює зокрема і онлайн-торгівлю, видавати покупцям чеки. В іншому випадку підприємець може отримати штраф. Щоб його уникнути, продавці повинні розуміти, які види чеків існують і в яких випадках складається кожен із них", — додав Трясов. Він пояснив, що є різні види чеків:
Товарний чек — документ, що підтверджує факт оплати товару або послуги.
Згідно з законом продавець повинен надати товарний чек на вимогу покупця. Чинне законодавство не визначає його форму і зміст, й підприємства самі розробляють шаблони.
На відміну від товарного чека, який може заповнюватись вручну, фіскальні чеки видаються за допомогою реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій. Фіскальний чек підтверджує, що дані, які в ньому містяться, фіскалізовані, тобто передані на сервер податкової служби.
РРО (реєстратор розрахункових операцій) — це традиційний касовий апарат, який може функціонувати самостійно або через підключення до центральної бази даних. При використанні РРО продавець може видавати клієнтам тільки паперові чеки. Такі пристрої мають обмежений термін служби та потребують постійного технічного обслуговування і ремонту.
Програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) — цифровий аналог касових апаратів. Програмний РРО також називають: електронний касовий апарат, електронна каса чи онлайн-каса. Його встановлюють на комп’ютер, планшет або смартфон. Після цього касир створює і фіскалізує чеки за допомогою програми. Програмний РРО видає електронні чеки. Касир надсилає їх клієнтам електронною поштою, в месенджерах та іншими способами.
"З юридичного погляду різниці між РРО і ПРРО немає. Електронні чеки мають юридичну силу і рівноцінні паперовим. Однак за потреби підприємець може придбати термічний принтер і роздруковувати е-чеки в місцях продажу", — уточнив Трясов.
Іван Маринюк з ЮФ "Ілляшев та Партнери" перелічив "Телеграфу" найпоширеніші порушення, що їх встановлюють податківці під час онлайн-торгівлі:
"Питання законності такої діяльності залежить від можливості її кваліфікації як підприємницької діяльності. Здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації є порушенням закону", — підкреслив Маринюк.
Він пояснив, що за умови виявлення незаконної підприємницької діяльності податківці можуть оштрафувати людину на 17—34 тис. грн з можливою конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини та грошей, одержаних внаслідок вчинення такого адмінправопорушення.
"Разом з цим можуть бути нараховані податки і збори на суми отриманих доходів як для суб’єкта загальної системи оподаткування: ПДФО (податок з доходів фізосіб) — 18%, воєнний збір – 5%, ЄСВ (єдиний соцвнесок) — 22%, а не знижені ставки оподаткування для ФОП на спрощеній системі оподаткування) та штрафні санкції. Штраф (від 10 — 50%) та пені на суми несплачених податків та зборів", — роз’яснив Іван Маринюк.
Водночас юристи зазначили, що всі ці податки та покарання будуть нараховуватися на 100% переказів, отриманих як оплати за товари/послуги. На валовий дохід. Тобто людині не дадуть можливості вирахувати тільки чистий прибуток — відняти витрати на виробництво, як це роблять ФОПи.
"Також, бувають випадки, коли особи здійснюють підприємницьку діяльність без реєстрації та сплати податків, при цьому отримують великі доходи від такої діяльності, що своєю чергою призводить до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. У таких випадках такими особами може зацікавитись Бюро економічної безпеки, та у подальшому кваліфікувати їхні дії як ухилення від сплати податків, а за це передбачена вже кримінальна відповідальність", — розповів Данило Трясов.
При цьому експерти переконані, що податківці тільки посилюватимуть перевірки в царині інтернет-торгівлі й активніше штрафуватимуть людей.
"Податкові органи шукають нові можливості для поповнення державного бюджету. Скоріше за все, будуть винайдені інструменти, які дадуть ДПС можливість отримувати інформацію щодо доходів не лише ФОПів, але й фізичних осіб. Зробити порівняння між способом життя, фактичними оборотами по карткових рахунках, витратами та задекларованими доходами не буде складно. Думаю, якщо Податкова отримує доступ до цієї інформації, то, скоріше за все, будемо мати дуже-дуже багато ситуацій, коли громадян-резидентів будуть штрафувати за порушення вимог податкового законодавства", — спрогнозував Андрій Тімонов.
Українці, які досягли віку 65 років, мають право на доплату до пенсії. Така доплата встановлюється у випадку, якщо пенсіонер виконав норму щодо стажу, а розмір його пенсії менший 40% від мінімальної заробітної плати. Про це йдеться в публікації ПФУ. П...
Європейський Союз у межах нового пакету санкцій проти РФ розглядає можливість відключення понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, зниження цінової стелі на російську нафту, а також запровадження заборони на газопроводи "Півн...
