Під ковпаком: Усі банківські рахунки українців внесуть у реєстр для податкової - до чого може призвести

Уряд вніс до Верховної Ради євроінтеграційний законопроєкт про приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Документ містить норму про створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Про це йдеться в публікації Мінфіну, передають Патріоти України.

"Повільно, але впевнено банківська таємниця припиняє бути таємницею", – таким чином урядову ініціативу про створення Реєстру банківських рахунків прокоментував адвокат Юрій Радзієвський.

Наприкінці минулого тижня за ухвалення цих змін висловився міністр фінансів Сергій Марченко. Він наголосив, що новації – це необхідна умова для приєднання України до міжнародної системи переказів у євро SEPA.

"Я вважаю, що нам потрібно прийняти той факт, що, якщо ми хочемо отримати можливість здійснення платежів у євро, ми маємо максимально швидко прийняти цей закон. У нас немає іншого вибору. Це наші зобов’язання перед партнерами і це крок, який дозволить адаптувати наші платежі до зони євро", – наголосив Марченко.

Найнеоднозначніше положення цього проєкту – створення Реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізосіб. Вести цей реєстр має Державна податкова служба, яка достеменно знатиме, які банківські рахунки мають громадяни та де вони відкриті.

Проєкт закону зобов’язує Нацбанк, банки, інші фінансови установи та емітентів електронних грошей надсилати до ДПС інформацію про відкриття і закриття рахунків або електронних гаманців приватним клієнтом, а також повідомляти про укладення і припинення договору про надання фізособі індивідуального банківського сейфа.

Інакше кажучи, якщо у вас є банківский рахунок чи сейф, то установа, яка його відкрила, розповість про це податківцям, які зберігатимуть весь масив відповідної інформації. Якщо ж фінустанова не надасть відповідну інформацію, то їй доведеться заплатити 680 грн штрафу за кожен такий випадок – тобто за кожен "утаємничений" рахунок.

Крім цього, податкова зможе передавати інформацію з цього реєстру наступним органам:

• Державній службі фінансового моніторингу;
• Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА);
• Національному антикорупційному бюро (НАБУ);
• Бюро економічної безпеки (БЕБ);
• Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК);
• органам державної виконавчої служби;приватним виконавцям.Порядок надання відповідних даних регулюватиметься положенням про реєстр – його деталі будуть розроблені окремо.
• Інші органи теж зможуть отримувати інформацію з реєстру, але вже за рішенням суду.

Інформація про рахунки українців зберігатиметься в реєстрі впродовж 5 років навіть після їх закриття, а за потреби — цей строк може бути подовжений ще на стільки ж.