Почнуться проблеми: Українські біженці можуть втратити правовий статут у ЄС після перемир’я

Мільйони українських біженців можуть втратити свій правовий статус у ЄС після припинення бойових дій в Україні, оскільки наразі країни Євросоюзу не мають чіткого плану щодо тимчасового захисту утікачів від війни після досягнення перемир’я, передають Патріоти України з посиланням на матеріал Euractiv

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС прихистили майже 4,3 мільйона українців.

Їхнє перебування на території Євросоюзу регламентується Директивою про тимчасовий захист, яка дозволяє країнам ЄС надавати право на проживання, роботу та доступ до послуг українцям, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині.

Однак видання зазначає, що ця мережа безпеки може бути зруйнована після припинення вогню в Україні. Більше того, сценарій може змінитися за одну ніч – і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому.

Минулого року уряди країн ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року. Однак Єврокомісія заявила, що вже почала розглядати наступні кроки, зокрема, щодо можливого продовження чи непродовження тимчасового захисту, допомоги людям в отриманні національного статусу для роботи, навчання або возз'єднання сім'ї, а також підтримки тих, хто вирішив повернутися в Україну.

Чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування в Євросоюзі. Водночас він додав, що "конкретні умови ще належить обговорити". За даними Euractiv, Рада ЄС планує розглянути це питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ у червні.

Речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала наголосила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС. Вона також додала, що очікується, що ЄС досягне спільної позиції у першій половині цього року.

Деякі країни не чекають на Брюссель і вживають заходів, щоб знайти "більш довгостроковий регулярний статус". Польща незабаром запропонує 3-річний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.

У Чехії новий спеціальний 5-річний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там більше двох років і мають роботу, з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.

Але навіть Прага, одна з найбільших приймаючих країн, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання, "як тільки закінчиться війна", як заявив міністр внутрішніх справ. Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.

Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але саме наступний уряд має вирішити, які саме пропозиції будуть висунуті з цього питання, підкресливши необхідність узгодженого європейського підходу.