Подарунок Заходу на День Росії: Що змінять санкції щодо заборони Московській біржі купувати долари та євро

Останні накладені на фінансову інфраструктуру РФ обмеження вдарили по можливостях купувати і продавати долари та євро на відкритому ринку. Як вони працюватимуть?

Усю помпезність святкування "дня Росії" цьогоріч затьмарив "подарунок" з Америки. Увечері 12 червня Міністерство фінансів США оголосило про розширення санкційного списку.

Головними з понад двохсот нововключених компаній стали три організації: Московська біржа та її дочірні структури – Національний кліринговий центр (НКЦ) і Національний розрахунковий депозитарій (НРД).

Хоча цей день в РФ був вихідним, а час оголошення санкцій – пізній, такі новини наробили чимало галасу. Після оприлюднення цієї інформації біржа вимушено не торгувала американським доларом і євро, а готівковий курс рубля відносно цих валют упав.

У мережі почали ширитися чутки про неминучий крах "дерев'яного", чергове зубожіння росіян та розпад РФ. Однак ніхто не міг пояснити не те що взаємозв'язок цих дуже бажаних для кожного українця подій із запровадженими санкціями, а навіть суті того, що саме сталося.

Які наслідки матимуть ці санкції? Чи зможуть росіяни купити валюту і по скільки, та хто насправді виграв, а хто програв від цього рішення?

Удар по "архітектурі фінансової системи"

12 червня Міністерство фінансів США розширило санкційний перелік РФ, додавши до нього 30 фізичних і понад 200 юридичних осіб. У список потрапили, зокрема, "Газпром инвест", "СОГАЗ", "РусГазДобыча", "Арктик СПГ 1", "Арктик СПГ 3", "Нафтовий термінал "Білокам'янка" (перевалка нафтопродуктів "Роснєфті" і "ЛУКОЙЛа"), судноремонтний завод Чорноморського флоту Міноборони РФ.

Розширення санкційного списку представниками нафто- та газовидобувної галузі Росії не є чимось екстраординарним. Західні країни третій рік намагаються обмежити можливості Кремля отримувати доходи, які потім ідуть на війну в Україні, хоча і роблять це не завжди успішно.

Цього разу в санкційний список потрапили ключові недержавні елементи фінансової інфраструктури РФ: Московська біржа, Національний кліринговий центр і Національний розрахунковий депозитарій. Останні два повністю належать першому.

Довідка. Московська біржа – найбільший біржовий холдинг РФ, який організовує торгівлю цінними паперами, валютою, деривативами, дорогоцінними металами, зерном.
Формально холдинг – приватна структура, але назви його мажоритарних акціонерів говорять самі за себе: Центральний банк РФ (11,8%), Сбєрбанк (10%), "ВЕБ.РФ" (8,4%). Статусу приватності йому надає хіба те, що 63% акцій біржі торгуються на ринку.
Свого часу холдинг розглядали як базу для створення Міжнародного фінансового центру в Москві, який мав конкурувати із світовими біржами, контролюючи ринки капіталу країн СНД. Після початку війни проти України у 2014 році від цієї ідеї в Кремлі відмовилися.
НКЦ – організація, яка виступає посередником між покупцями і продавцями в угодах на біржі. Її роль полягає в гарантуванні виконання договорів (перевірка наявності коштів та активів на рахунках) і забезпеченні анонімності (сторони не мають знати, хто в кого і за якою ціною купує). Усі ці функції НКЦ виконує на валютному, фондовому, строковому та товарному ринках Московської біржі.
НРД – центральний депозитарій РФ. Ця організація веде облік прав власності на всі цінні папери, випущені в Росії або заведені на її територію через міжнародні депозитарії, а також розрахунків за угодами з ними.
Щодо міжнародних цінних паперів, якими торгували в РФ, то після початку великої війни у 2022 році бельгійський Euroclear та люксембурзький Clearstream зупинили обслуговування рахунків НРД. Частина придбаних росіянами іноземних активів була заблокована, як і нараховані на них доходи.

"Казначейство США націлене на архітектуру російської фінансової системи, яка була переорієнтована на сприяння інвестиціям в оборонну промисловість та придбання товарів, необхідних для продовження агресії проти України", – пояснили логіку ухваленого рішення в Мінфіні США.

Наступного дня до вказаних вище організацій санкції застосувала Велика Британія.

Повернулися в 90-ті

Удар, який хотіли завдати партнери України по "архітектурі російської фінансової системи", стосується валютного сегмента Московської біржі. Мова йде про операції з купівлі-продажу доларів та євро, на які в травні припадав 51% усіх її угод.

Після накладення санкцій на НКЦ американські та європейські банки мають закрити його рахунки, через які здійснюються міжнародні перекази цих двох валют. Таким чином, кліринговий центр не зможе виконувати свою посередницьку функцію, а всі угоди з доларами та євро в РФ проводитимуться не на біржі, а поза нею.

"Ці санкції майже повністю відрізали фондовий та валютний ринки РФ від світової фінансової системи, яка все ще мала кореспондентські відносини з міжнародними банками, перш за все з BNY Mellon. Ці рахунки НКЦ дозволяли функціонувати валютному ринку Московської біржі.

Валютою в Росії відтепер зможуть торгувати тільки кілька банків, проти яких не застосовані санкції та які досі мають кореспондентські рахунки у великих міжнародних банках", – розповіли ЕП в Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка ініціювала ці санкції.

"Мародерство" чи just business. За що держава хоче стягнути 2 мільярди з власників банку "Авангард" та ICU?

Для розуміння того, що сталося, можна розглянути два умовні приклади.

Перший – певна західна компанія хоче придбати в росіян якийсь товар. Для цього їй потрібно відкрити рахунок у великому міжнародному банку, через який валюта надійде до російського (непідсанкційного) банку, а той продасть ці кошти на біржі, обмінюючи їх на рублі за найбільш вигідним курсом.

З набранням чинності санкцій (12 вересня) це стане робити важче. Річ у тім, що непідсанкційні російські банки (таких лишилося 20) ризикуватимуть потрапити під вторинні санкції через роботу з групою Московської біржі, щодо якої вже діятимуть обмеження.

Довідка. Санкції ще не запроваджені проти таких установ: Райффайзенбанк, Юникредит-банк, "Дом.РФ", Ситибанк, ОТП, "Кредит Европа банк", АТБ, "Интеза", "Ренессанс", Фора-банк, "Форштадт", Примсоцбанк, Агророс-банк, "Синара", "Солид", СИАБ, "Финам", Ozon-банк, Севергазбанк, Яндекс-банк.
Які з них мають рахунки у великих міжнародних банках – невідомо.

Другий приклад – російська компанія хоче придбати товар у ЄС чи США. Для цього їй потрібно пройти той самий шлях: відкрити рахунок у непідсанкційному банку, який мав би придбати валюту на біржі за вигідним курсом, а потім переказати її на рахунок продавця в західному банку. Через ризик потрапити під вторинні санкції реалізувати це буде складно.

Таким чином, для виконання зовнішньоекономічних угод російському бізнесу доведеться купувати і продавати долари і євро на міжбанку. Саме так функціонує валютний ринок в Україні. На міжбанку продавці та покупці, діючи у власних чи клієнтських інтересах, у телефонному режимі домовляються про умови угод. За їхніми підсумками Нацбанк визначає середній курс гривні на наступний день. Так буде і в Росії, тільки з рублем.

Отже, росіяни повернуться на три десятиліття назад, у час, який для України все ще є нормою.

Практичні наслідки

Оскільки на Московській біржі з валютою працювали не лише банки, а й компанії та приватні особи, звуження кількості учасників цього ринку до представників банківського сектору матиме певні наслідки.

Перший з них полягає в тому, що для охочих продати і купити долари та євро перехід на позабіржову торгівлю означатиме розширення спреду – різниці між ціною купівлі та продажу. Це призведе до додаткових витрат. Крім того, можуть зрости комісії за зберігання цих двох валют на рахунках. Якщо раніше банк міг зберігати свої та клієнтські кошти в НКЦ, то з вересня це буде можливо тільки в несанкційних банках.

Другий наслідок випливає з першого. Санкції ускладнять життя російським експортерам, яким буде складніше продавати валюту, та імпортерам, яким купувати її стане дорожче. Таким чином, знизяться доходи від експорту та ускладниться імпорт.

Для простих громадян це означатиме подорожчання імпортних товарів, більший розрив між курсом купівлі та продажу валюти, додаткові витрати на виведення коштів з Росії та зберігання доларів і євро на рахунках. Збільшиться й амплітуда коливань курсів.

Дещо з описаного сталося в перший же день після запровадження санкцій. Так, готівковий курс продажу долара в обмінних пунктах московських банків зріс до 120 руб, хоча купували його вони по 80 руб. Спред упродовж доби тримався на рівні 50%.

Центральному банку РФ вдалося швидко загасити паніку, але осад залишився. "Незважаючи на офіційний курс центробанку, волатильність рубля та ширший спред, спричинені менш ефективними механізмами міжбанківського ринку, можуть негативно впливати на економіку Росії", – вважають в НКЦПФР.

Інше питання, що втрата половини обсягів торгів на валютному ринку позначиться на самій Московській біржі.

"У короткостроковій перспективі доходи біржі, пов'язані з торгівлею доларом та євро, обнуляться, але почнуть зростати доходи в тих валютах, які їх замінять у зовнішньоекономічних розрахунках. Це питання часу.

Для біржі втрата цього сегмента буде болючою, але чи знищить це систему? Навряд. У росіян було два роки на те, щоб до цього підготуватися. Оскільки основний акціонер біржі – держава, то РФ теж відчує втрату доходів", – розповів ЕП колишній керівник одного з російських банків.

У 2023 році біржа заробила 67 млрд руб (близько 800 млн дол).

Опитані ЕП експерти ставлять одне питання: чому ці санкції запровадили лише на третьому році великої війни? Відповідь на нього, дещо цинічну, дає один з колишніх менеджерів російської біржі: "У російський фондовий ринок були інвестовані великі гроші, у тому числі американські. Їм просто дали час вийти. Це ж не швидкий процес".