Минулого тижня турецька ліра здійснила карколомне падіння. Національна валюта показала найгірші цифри з 2018 року, діставшись позначки майже 13 за долар, передають Патріоти України.
За рік турецькі гроші знецінилися удвічі. Якщо моделювати подібну ситуацію для України, долар коштував би понад 50 грн. Все це – наслідки економічної політики, яку проводить президент Ердоган. Що чекає на Туреччину далі та чи матиме це вплив на Україну – докладніше у нашому матеріалі.
Чорний вівторок ліри
Увесь минулий тиждень у Туреччині тривали протести. На мітинги у Стамбулі, Анкарі та інших великих містах вийшли тисячі людей.Учасники акцій скандували гасла із вимогою відставки уряду та президента Реджепа Ердогана. На деякі мітинги люди приносили каструлі та сковорідки, використовуючи їх як барабан і символ проблем. Подекуди сталися сутички із поліцією та арешти протестувальників.
До протестних акцій громадян Туреччини спонукала економічна політика влади. Минулого вівторка національна валюта країни рекордно обвалилася.
Реджеп Ердоган
За добу ліра втратила 20% від своєї вартості – цю подію нарекли чорним вівторком. А з початку року турецькі гроші подешевшали вдвічі.
У стрімке піке ліру відправив сам Реджеп Ердоган, який минулого понеділка підтримав курс Центрального банку на зниження облікової ставки з 16% до 15%.
– Нижчі ставки допоможуть стимулювати економічне зростання і створення робочих місць, – заявив президент.
Турецький центробанк давно втратив свій незалежний статус і проводить курс на зниження процентних ставок протягом кількох місяців.
У березні цього року фінансова установа отримала нового очільника – Шахапа Кавджиоглу, який не суперечить Ердогану та втілює у життя його бачення.
На думку президента, саме високі ставки породжують високу інфляцію. Цю теорію ще називають неортодоксальною. Хоча все відбувається якраз навпаки.
Облікова ставка – це фінансовий інструмент, за допомогою якого нацбанк країни встановлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир вартості залучених і розміщених коштів на відповідний період. Іншими словами, вона показує, скільки коштують гроші в економіці.
Якщо прогнози розвитку економіки та інфляції оптимістичні, центральний банк знижує ставку, і це сприяє здешевленню банківських кредитів та ставок за депозитами.
Якщо очікування щодо інфляції зростають, регулятор підвищує ставки, і це призводить до зростання відсотків за депозитами та кредитами.
У час відновлення економіки після пандемії багато національних банків інших країн підвищили облікові ставки для стримування процесу інфляції.
Однак тих фінансистів, які намагаються донести до Ердогана цю думку, він просто звільняє. Попередній очільник Центрального банку Насі Агбал втратив посаду, тому що навесні спробував підвищити облікову ставку.
Та й загалом фінансова установа не має стабільного керівництва з середини 2019 року. За цей час Ердоган змінив вже трьох її керівників.
Інфляція без гальм
На думку багатьох турецьких фахівців, якщо економічна політика найближчим часом не зміниться, країна зіштовхнеться із величезною кризою.
– За сьогоднішнього обмінного курсу офіційна інфляція може перевищити 30%. Якщо не вжити термінових заходів, фінансова система цього не витримає, – написав у своєму Twitter колишній головний економіст Центрального банку, професор Хакан Кара.
Офіційний річний рівень інфляції у Туреччині становить 20%. За місяць ціни ростуть в середньому на 6,9%. Швидше – на 9% – дорожчають продукти харчування. Інфляція серйозно підірвала купівельну спроможність населення. Передусім вона б’є по найбідніших.
За даними турецької статистичної служби, мінімальна заробітна платня у Туреччині становить майже 3 тис. лір – за нинішнім курсом це близько $250. Таку зарплату отримують 14 млн працівників країни.
Швидке знецінення валюти збільшує вартість найнеобхідніших товарів для простих громадян.
Турки, які мають заощадження, конвертують їх у іноземну валюту та золото. Ускладнює ситуацію й рівень безробіття – лише за офіційними даними він становить 14-15%.
Іноземна змова
– Якщо уряд продовжить наполягати на низькій обліковій ставці, ненадійній монетарній політиці, інфляція, низькі доходи та нерівномірний розподіл прибутків матимуть ще більше побічних ефектів у 2022 та 2023 роках, – зазначає економіст і партнер-засновник компанії Spinn Consulting Озлем Дерічі Сенгул у коментарі агенції Associated Press.
Утім, не схоже, що турецька влада зупинить свій курс. Центробанк сигналізує про готовність знижувати процентну ставку й надалі – у грудні.
Готовий продовжувати свою неортодоксальну політику і Реджеп Ердоган. Про це він заявив минулої п’ятниці під час виступу в Ізмірі, який транслювали на сторінках президента у соцмережах.
І вже традиційно звинуватив у ситуації закордонних ворогів.
– Існують іноземні агенти, які на нас наступають. Хоч би що вони зробили, ми не відмовимося від нашої економічної програми, – сказав очільник турецької держави.
Практика винуватити у всіх бідах змовників із Заходу, лібералів, масонів, ворожі спецслужби з’являється у Ердогана щоразу, коли треба виправдати внутрішні проблеми у країні. Тут криється друга причина економічного краху – політична.
Останніми роками Туреччина значно опустилася у рейтингах, які вимірюють рівень демократії, свободи слова, незалежності органів влади.
На прикладі центробанку видно, як погано, коли політика таких інститутів визначається волею однієї авторитарної людини. Як наслідок, інвестори скидають турецькі активи і капітал залишає країну.
– Головним залишається питання, чому Ердоган робить це раз по раз. Адже навіть не найрозумнішій людині вже давно мав бути зрозумілий зв’язок між її діями та словами і наслідками для ліри. І тут можуть бути лише два хоч трохи логічні пояснення. Перше – Ердоган у такий спосіб проводить політику підтримки експорту, вважаючи, що це основне, а все інше не має значення. Сумнівна теза, але яка є.
А друге — Ердоган свято вірить, що це все вороги та саботажники, світові спекулянти та рептилоїди. Які атакують ліру та Туреччину, і це помста за його незалежність, – коментує у своєму Facebook ситуацію інвестиційний банкір Dragon Capital і колумніст Сергій Фурса.
А ще у Ердогана непередбачувана поведінка на міжнародній арені. За останні роки він пересварився фактично з усіма сусідами і союзниками. З деякими знову відновив стосунки. Тому багато країн не бачать у Туреччині надійного партнера.
Протидія Ердогану
Нинішня ситуація – зовсім не те, чого очікували турки від Ердогана.
У квітні 2017 року на референдумі вони підтримали перехід до президентської форми правління, фактично подарувавши йому одноосібну владу.
Тоді політик обіцяв: це дасть змогу більш ефективно вирішувати проблеми країни і принесе їй процвітання.
Однак зараз, чотири роки потому, рейтинг президента та його Партії справедливості і розвитку стрімко впав.
За даними опитувань, рейтинг схвалення діяльності Ердогана скотився до мінімуму за шість років – 38%. Підтримка провладної Партії справедливості і розвитку теж низька – 30-33%.
На тлі невдач влади активізувалася турецька опозиція. Шість партій різного спрямування створили робочу групу для відновлення парламентської моделі управління. І активно поширюють у суспільстві меседжі про втому і дедалі більшу некомпетентність президента.
Лідер опозиції Кемаль Киличдароглу, партія якого отримала контроль над Стамбулом і Анкарою на місцевих виборах 2019 року, назвав Ердогана фундаментальною проблемою національної безпеки.
– Ви перетворили турецьку ліру на дискредитовану валюту. Ви виставили на продаж нашу економічну незалежність, – заявив він.
Опозиція закликає провести дострокові президентські та парламентські вибори у 2022 році. Опитування засвідчують: якби вибори відбулися найближчим часом, влада б їх програла. Тому Ердоган вже заявив, що волевиявлення пройде за планом у 2023 році.
Україна – Туреччина. Несподіваний бонус
Події у Туреччині мало зачеплять Україну в економічному плані, переконують фахівці. Наша торгівля із південним сусідом не настільки значна.
Тому, якщо ліра продовжить знецінюватися, українські експортери не надто постраждають від такого розвитку подій.
Обвал ліри мало позначиться і на туристичному секторі. Адже вартість пакетних турів більше залежить від ситуації із пандемією коронавірусу, кількості туристів і попиту на пакетні пропозиції, розповідає нам Ігор Захарченко, засновник туристичної агенції Феєрія мандрів.
– Вже зараз у Стамбулі важко знайти готелі, оскільки багато туристів туди їдуть з Росії. І на Новий рік важко знайти номери. Окрім Стамбула, популярні Каппадокія, Месопотамія, гірськолижні курорти на зразок Кайсері. Там теж спостерігаються проблеми з вільними номерами. Також щодня дорожчають авіаквитки, тому якщо хтось ще хоче полетіти на Новий рік чи Різдво, швиденько бронюйте, – радить фахівець.
Якщо ви маєте змогу спланувати заздалегідь і літній відпочинок наступного року, варто це зробити.
– Вже зараз багато готелів відкрили продаж на наступний рік. І от хто хоче за кращими цінами відпочити влітку у Туреччині, рекомендую уже зараз бронювати. Бо це дійсно дешевше. І головне, у вас буде місце в обраному готелі. Тому що в сезон буде проблема з місцями, і ціни будуть у 2-3 рази вищі, – попереджає Ігор Захарченко.
Однак певний бонус зараз отримують самостійні мандрівники, які можуть міняти гривню на ліру за більш вигідним курсом.
Нині 1 ліра коштує всього 2,15 грн. Якщо ви хочете погуляти турецькими містами, посидіти в кафе чи сходити на шопінг з більш приємними цінами, гарний курс дасть вам такий бонус. Однак інфляція в Туреччині швидко нівелює цей ефект, і в найближчому майбутньому ціни на товари та послуги також підскочать.
