Російські війська цілеспрямовано атакують магістральні підстанції напругою 750 і 330 кВ, через які електроенергія з Рівненської та Хмельницької АЕС передається до Києва, центральних і східних областей України. Через пошкодження обладнання енергосистема не може передавати весь доступний обсяг електрики, тому атомні станції змушені скорочувати виробництво, передають Патріоти України.
Про це заявив член парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк у коментарі «Київ24».
Підстанції напругою 750 і 330 кВ є важливими вузлами української енергосистеми. Вони забезпечують передачу електроенергії від великих електростанцій до регіональних мереж і споживачів.
Зокрема, через них електроенергія з Рівненської та Хмельницької АЕС надходить до Києва, центральних і східних регіонів.
За словами Нагорняка, російські військові добре розуміють особливості української енергосистеми та атакують обладнання, від якого залежить передача електрики. Серед основних цілей — силові трансформатори, вимикачі та релейне обладнання.
Депутат стверджує, що ворог намагається уражати передусім незахищені елементи інфраструктури.
Пошкодження підстанцій створюють ситуацію, коли електростанції можуть виробляти більше електроенергії, ніж пошкоджена мережа здатна передати споживачам.
Як пояснив Нагорняк, диспетчери «Укренерго» оцінюють пропускну здатність мережі. Якщо через пошкодження обладнання вона зменшується, диспетчери дають атомним електростанціям команди скоротити генерацію.
За словами депутата, саме через такі обмеження довелося зменшувати виробництво електроенергії на Рівненській та Хмельницькій АЕС.
Тобто проблема полягає не лише в тому, скільки електрики Україна здатна виробити, а й у тому, чи може енергосистема доставити її до споживачів.
Повноцінне відновлення пошкоджених об'єктів ускладнюють повторні російські атаки та повітряні тривоги. Через постійну загрозу обстрілів ремонтники не завжди можуть оперативно потрапити на територію підстанцій, оглянути обладнання й оцінити масштаби руйнувань.
Нагорняк зазначив, що іноді енергетики навіть не мають можливості одразу провести повноцінний огляд місць влучань.
Крім того, магістральні підстанції обладнані складними технічними системами. Заміна пошкоджених трансформаторів, вимикачів та інших компонентів потребує часу й відповідних ресурсів.
Під час російської атаки 3 листопада 2026 року пошкоджень зазнали не лише об'єкти передачі електроенергії, а й теплова генерація.
За словами Нагорняка, російські війська атакували балансуючі потужності, які допомагають підтримувати відповідність між виробництвом і споживанням електрики.
Серед пошкодженого обладнання депутат назвав:
Особливо важливу роль відіграють релейні системи: вони забезпечують контроль і захист електромереж, а також реагування на аварійні ситуації.
Окремо Нагорняк звернув увагу на недостатній, за його оцінкою, рівень фізичного захисту енергетичної інфраструктури.
Він заявив, що з 84 реле під землею нібито захищені лише три. Також депутат повідомив, що лише третина трансформаторів на 84 підстанціях перебуває в залізобетонних захисних спорудах.
За його словами, російські військові намагаються уражати саме незахищені трансформатори, оминаючи об'єкти, які мають додатковий захист.
Таким чином, пошкодження магістральних підстанцій і теплової генерації одночасно створюють додаткові труднощі для української енергосистеми. Навіть за наявності достатніх генерувальних потужностей пошкоджена інфраструктура може не дозволяти передавати електроенергію в необхідному обсязі.
Російські війська цілеспрямовано атакують магістральні підстанції напругою 750 і 330 кВ, через які електроенергія з Рівненської та Хмельницької АЕС передається до Києва, центральних і східних областей України. Через пошкодження обладнання енергосистема...
Німеччина має намір надати Україні додаткові 100 млн євро для відновлення критичної інфраструктури та підвищення її стійкості до російських атак. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист німецького Міністерства фінансів до бюджетного комітету Бу...
