Російського алмазного монополіста змусили попрощатися з дуже перспективними африканськими родовищами

Дочірня компанія суверенного фонду добробуту Оману отримала частку найбільшого виробника алмазів у Росії та одного зі світових лідерів галузі державної корпорації Алроса в алмазодобувній компанії Анголи Catoca, передають Патріоти України з посиланням на The Moscow Times.

Taadeen, дочірня компанія Фонду національного добробуту Оману, наразі володіє 41% проєкту, які раніше належали російській стороні. Решта 59% належать Endiama EP, національній алмазній компанії Анголи.

Компанія Taadeen також отримала 50%-ву частку Catoca в алмазному руднику Luele.

«Про продаж частки Алроси в проекті Catoca „дочці“ оманського фонду ангольські чиновники повідомили в кінці листопада 2024 року», — йдеться в публікації. — «Однак заступник міністра фінансів РФ Олексій Моїсеєв після цього говорив, що угода ще не закрита і, як очікується, буде закрита до кінця червня».

Зазначається, що ангольська влада прагнула змінити партнера в проєкті після того, як Алроса, найбільший у світі алмазодобувач у каратах, у 2022 році потрапила під західні санкції через початок Росією повномасштабної війни в Україні.

При цьому Діамантіно Азеведу, міністр мінеральних ресурсів, нафти і газу Анголи, говорив, що після санкцій перебування Алроси серед акціонерів ангольської алмазодобувної компанії вплинуло на «авторитет Анголи на міжнародному алмазному ринку».

Catoca розробляє четвертий за величиною в світі відкритий рудник, видобуваючи понад 75% ангольських алмазів.

Як повідомлялось, раніше Алроса скоротила кількість заступників генерального директора і урізала фонд оплати праці на 10%.

Також Алроса повідомила, що тимчасово зупинить видобуток на низькорентабельних активах із видобутком менше ніж 1 мільйон каратів.

Алроса, найбільший у світі виробник алмазів із часткою 30%, перебуває під санкціями США і ЄС.

При цьому у 2024 році країни G7 ввели пряме ембарго на російські алмази, також було заборонено їхнє ввезення через треті країни. Одним із найвідчутніших наслідків санкційного тиску стало різке зростання нереалізованої продукції на складах Алроси.

Компанія знизила видобуток у 2024 році на 4,6% до 33 мільйонів каратів, прибуток алмазодобувача впав у 2024 році в 4,4 раза до 19,3 мільярда рублів за слабкого світового ринку, високих відсоткових ставок та інфляції в РФ.