Росію всерйоз вже не спримають: Місячна гонка. Що США і Китай шукають на природному супутнику Землі - економічний та політичний аспекти

Космічне агентство США NASA презентувало міжнародні правила освоєння Місяця і видобутку на ньому корисних копалин. Журналісти обговорило перспективи комерційного видобутку на супутнику Землі з астрономом Володимиром Решетником, передають Патріоти України.

Серед іншого у міжнародних правилах вводиться поняття безпечних зон навколо майбутніх баз на Місяці. А місяцем раніше президент США Дональд Трамп підписав указ, який дозволяє комерційне освоєння ресурсів на супутнику Землі. Навіщо людству освоювати Місяць, в інтерв'ю Радіо НВ пояснює викладач кафедри астрономії та фізики космосу Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Решетник.

— Володимире, з огляду на останні події та заяви світових політиків, чи не здається вам, що починаються нові місячні перегони, такі як були у 60-х роках?

— Як на мене, то інтерес до Місяця зріс і зріс досить сильно. Але це зростання трапилося не сьогодні, а близько 20−25 років тому.

— І в чому причина?

— Якщо історично, всі ми знаємо про перші місячні перегони між Радянським Союзом і Сполученими Штатами Америки, вони завершилися у 70-х роках із висадкою радянського апарата Луна-24. Дослідження Місяця фактично було припинено за допомогою космічних апаратів, це було пов’язано з політичними та економічними чинниками. Науковці отримали величезну кількість матеріалу, яку потрібно було якось засвоїти.

80-ті роки — економічна нафтова криза, потім розпад Радянського Союзу, всі ці фактори призвели до того, що Місяцем мало хто зацікавився. У 90-х роках, мені здається, виросло нове покоління науковців, які були дітьми в епоху висадки перших людей на Місяць, дослідження Місяця, вони ще цим горіли, цікавилися і звісно, що вони пішли далі. Тому на початку 90-х років з’являються нові проєкти з дослідженню Місяця. До цього під'єднуються вже нові країни, які починають заявляти свої претензії на дослідження космосу, у першу чергу це Китай, Японія та Індія.

— І навіщо цим країнам Місяць?

— Тут причина, мабуть, близька до причини Радянського Союзу і Сполучених Штатів Америки у 50-х — 60-х роках. Ми повинні показати, що ми можемо це робити, що наші технології, наше суспільство, наші країни досягли певного рівня, що ми можемо летіти на інший небесний об'єкт.

Крім того, всі розуміють, що розвиток космічної галузі - це підйом усієї економіки, в першу чергу технологічний. Запуск технологічного апарата на сусідню планету чи просто в космос говорить про те, що країна увійшла в цей елітарний клуб тих, хто може літати в космос.

— Ви кажете, що нові місячні перегони почалися не сьогодні, але ми бачимо, що Сполучені Штати дійсно дуже активізувалися в цьому напрямку в останні місяці.

— Заяви Трампа, які я бачив, дуже логічні, чіткі. Я розумію, що там є елемент передвиборчої кампанії, я так розумію, Сполучені Штати Америки входять у стадію передвиборчих перегонів і треба показати, що «ми станемо great again», як любить говорити пан Трамп. Ці політичні елементи є обов’язково. Щось подібне намагається робити Китай.

І якщо подивитися по запусках, то останні 20 років якраз найбільша кількість запусків космічних апаратів до Місяця — це китайські та американські. Кожен із них унікальний, хтось цікавіший, хтось менш цікавий із погляду науки, якісь експериментальні модулі.

— Зараз багато говорять про видобуток корисних копалин у космосі. А що, там можливо щось видобувати і взагалі можливо транспортувати на Землю?

— Про видобуток корисних копалин у космосі розмова йде вже не перший десяток років і, наскільки я знаю, у США вже створена не одна комерційна компанія, яка працює в цьому напрямку.

Ми можемо видобувати не тільки корисні копалини на Місяці, ми можемо видобувати корисні копалини на астероїдах, які зближуються з Землею. І зараз цими компаніями якраз проводиться дослідження хімічного складу астероїдів, вважається, що є астероїди, у яких вміст рідкоземельних металів або тих елементів групи платини, ірідію, золота, значно більші, ніж у будь-яких породах на землі. Грубо кажучи, золотий астероїд.

Оцінки, які зараз проводяться по дослідженню астероїдів, говорять, що вартість доставки кілограма золота з астероїда порівнянна з вартістю кілограма золота, якщо це великий обсяг; якщо не 100 грам, 100 грам обійдеться дуже дорого. Будь-яка місія — це сотні мільйонів доларів. А якщо це буде поставлено на потік, на великі обсяги продукції, то в принципі ця справа може бути навіть комерційно вигідною.

— А що можна видобути саме на Місяці?

— У моєму розумінні з Місяцем трошки складніша ситуація, оскільки в геологічному плані Місяць слабо досліджений. Вважається, що перспективною справою дослідження Місяця може бути видобуток рідких ізотопів, наприклад, гелію, гелій-3 — про нього говорять уже років 50, на Місяці його багато утворюється. Він утворюється під дією космічної радіації, яка взаємодіє безпосередньо з поверхнею місячного ґрунту.

Вважається, що гелій-3 буде корисним елементом для термоядерних електростанцій майбутнього, але в нас поки що немає термоядерних електростанцій, відповідно, великої потреби в цьому елементі немає. Але люди вже думають про те, що можна буде видобувати велику кількість матеріалу.

Окрім того, Місяць складається з певних порід, на ньому майже немає атмосфери, відповідно, відбувається постійне мікробомбардування поверхні ґрунту мікрометеоритами, формуються величезні тиски, які змінюють породи. При цьому можуть утворюватися породи, елементи, які на землі дуже рідкісні. Наприклад, це може бути перетворення якихось вуглецевих сполук в алмазні сполуки.

Але кілограм речовини з Місяця буде коштувати на Землі дуже дорого, дорожче, ніж кілограм золота чи навіть, можливо, кілограм алмазів. Тому дослідження Місяця з погляду корисних копалин — справа, у моєму розумінні, трохи віддалена. У першу чергу будуть наукові дослідження і геологічні дослідження, щоб все-таки зрозуміти, а що там є. Але всі розуміють, що не за 10 років, а за 20−30−50 людство почне видобувати корисні копалини на Місяці.

— А Росія, Роскосмос також багато говорить про супутник Землі. Росії щось узагалі світить на Місяці?

— Про дослідження далекого космосу безпосередньо Російською Федерацією без участі інших країн або з мінімальною участю, остання місія, яка була направлена Радянським Союзом у великий космос, була в кінці 80-х років до супутника Марса — Фобос. І то, вона умовно вдала, бо долетіти — долетіли, а після того як вийшли на орбіту, зламалися. Можете порахувати, скільки часу пройшло вже з 1988 року. Були спроби запуску на Марс, вони закінчилися тим, що космічні апарати впали в районі Тихого океану чи Атлантичного океану. Досі не відомо, де.